Retrocomputing Комп'ютерна інженерія

Список літератури з проектування мікрочіпів та електроніки від лабораторії Лампа

Лабораторія “Лампа” розповсюджує дуже класні матеріали, поміж них – списки літератури. Оскільки Фейсбук – річ ефемерна, з дозволу автора, дублюю в себе. Текст далі – належить “Відкритій лабораторії електроніки Lampa”.

Всі права в авторів і вся вдячність – їм же!

Продовження...

Материнська плата Juko ST – ще одна XT-машина

Материнська плата XT-класу, Juko ST (SuperTurbo) з’явилася в мене кілька років тому, завдяки віртуальному музею комп’ютерного андеграунду, але якщо сумісні з 8-бітовими ISA VGA картки в мене знайшлися, то працездатні контролери вводу-виводу – не вдавалося добути. Так і стояла вона ‘‘безхозною’’.

В Інтернеті практично тотожні плати трапляються під іменем Unique UX-12. На жаль, я поки не зміг розібратися, чи це клон – і тоді, хто чий клон, чи просто інша назва? Виглядає, що була доволі популярною – в Інеті, зокрема, на Vogons – багато постів про неї (1, 2, 3 – лише як початок).

З появою PicoMEM, зміг трохи з нею побавитися – підкинула пару цікавинок.

Продовження...

PicoMEM – крутезна сучасна плата для IBM PC/XT/AT

Нещодавно завелася в мене PicoMEM – крутезна плата оновлення, зовсім недавно створена. Я все ще під враження, то ж запрошую познайомитися і читачів.

Опис

Згадуючи попередній мій огляд плат оновлення, PicoMEM, заміняє більшість з них, при чому – одночасно. Базується на Raspberry Pi Zero, з мікроконтролером RP2040. На момент написання1 вміє наступне:

  1. Серпень 2024. Автор називає її “програмно визначена ISA-плата”, з часом функціонал доповнюється або змінюється. ↩

Продовження...

Amstrad PC1640

Попередні машини, про які тут писав1 – пафосні, їх мало хто міг собі дозволити. А зараз хотів би розповісти вам про значно більш скромний комп’ютер – entry level, як його називали в тогочасних оглядах – Amstrad PC16402.

Це перший мій нетривіальний “брендовий” ретрокомп’ютер3 – придбав його на початку 2014, і дуже давно планував про нього написати – але не дуже вмів. Останнім часом вже боюся, що він почне ревнувати – я все про інших пишу, та й зламається.
Фото з інструкції. Зауважте, картинка на екрані – плюс-мінус реалістична, хоч і трішки прикрашена.

Увага, багато фото, часто – технічно сумнівної якості!

  1. Osborne Executive, Tandy 1400LT, Compaq portable III та 386. ↩

  2. В США відомий як PC6400. Його попередник, теж доволі відомий – PC1512. ↩

  3. До того були ще пара ноутбуків початку 90-х та AST Power Premium 4/25s – машинки симпатичні, але вже помітно більш однорідні, ніж XT-клони середини 80-х. ↩

Продовження...

Огляд книг ‘‘Inside OS/2’’ та ‘‘Advanced Os/2 Programming’’ з кінця 1980-х

Продовжуючи серію ретро-літоглядів, хочу розповісти про дві книги, присвячені OS/21: “Inside OS/2” by Gordon Letwin, 1988 та “Advanced Os/2 Programming” by Ray Duncan, 1989.

Вони зовсім протилежні за призначенням. Друга – глибоко прагматична, а перша – навпаки, більше про ідею і принципи. Іншими словами, вони взаємно доповнюють одна одну.

Предмет книг

Дуже коротко про тему цих книг, OS/2. Це багатозадачна однокористувацька операційна система. Розпочалася як плід дружби IBM та Microsoft, потім розвивалася IBM, але з часом програла іншим ОС загального використання. Існує досі, як спеціалізована, з назвою ArcaOS.

Поміж іншого, була чи не першою масовою ОС з підтримкою потоків – напишу про це окремо.

Розпочинала своє життя як 16-бітова система для 286 – через дивні тогочасні ідеї IBM. Такими залишалися версії 1.xx – 2.xx і наступні вже були 32-бітовими2. Обидві книги стосуються якраз 16-бітових варіантів OS/2 – 32-бітова з’явилася вже в 1991-1992.

  • “Inside OS/2” згадує лише версію 1.00 (грудень 1987).
  • “Advanced Os/2 Programming” вже знає про 1.10 (листопад 1988, при тому, що книжка містить передмову від грудня 1988) – ту, що з GUI, але говорити про GUI автор уникає.

Переходимо до огляду книг.

  1. Ця система один час мала для мене певну містичну привабливість – в юності багато про неї чув, але не бачив, за межами книжки3, прочитаної щоб здати курс “Операційних систем” на екстернаті в “Львівській політехніці”. ↩

  2. 16-бітовий код залишався, для зворотної сумісності, як і в Windows 9x. ↩

  3. Російський переклад (1991-го) “Inside OS/2 : the complete programmer’s reference”, J. Campbell, 1988. ↩

Продовження...

Звідна таблиця версій DOS – work in progress

Поки писав про DOS 4.00, Tandy 1400LT тощо, регулярно мусив уточнювати всілякі подробиці щодо можливостей різних версій DOS. При чому, в різних джерелах є різнобій. То вирішив зібрати все в одному місці і потроху уточнювати.

Продовження...

До релізу джерельних текстів DOS 4.0x та матеріалів European DOS 4

Два місяці тому1 Microsoft відкрила (майже) повні джерельні тексти MS DOS 4.00 та частину славнозвісно загадкового Multitasking чи European MS DOS 4.02, приблизно еквівалентну OEM Adaptation Kit (OAK)3. Звичайно, я зразу захотів спробувати скомпілювати та подивитися, що там із SYS.COM. Але, хоча, з підказками спільноти, це вдалося швидко, через звичну безліч справ з студентами і взагалі в УКУ, описати свої знахідки тоді не вдавалося і пишу, вкотре, безнадійно відставши від першовідкривачів.

Отож, експериментуємо.

  1. 26 квітня 2024 року. ↩

  2. Базується на DOS 2.0, працює в реальному режимі, не має відношення до “справжнього” MS DOS 4.0. Див. також Wiki: MS-DOS 4.0 (multitasking) та ‘‘The History of Multitasking MS-DOS’’. ↩

  3. Джерельні тексти та об’єктні файли, які Microsoft надавала OEM-виробникам для адаптації під їх комп’ютери. Див, наприклад: Microsoft MS-DOS OEM Adaption Kit 3.x, [MS-DOS 2.0 OEM Adaptation Kit (February 8, 1983)] (https://archive.org/details/msdos-2.0-oak). Зазвичай, IO.SYS, FORMAT.COM чи SYS.COM постачалися як джерельні тексти, а MSDOS.SYS, як умовно-платформонезалежний, постачався як набір об’єктних файлів. ↩

Продовження...

SYS.COM з 86-DOS 0.11 та 0.34

Насправді, ця стаття – трішки обман. Все почалося з того, що до 86-DOS я поліз, щоб глянути на їх SYS.COM, який багато раз дизасемблював для різних версій MS/PC-DOS.

Продовження...

86-DOS 0.11 та 0.34

Знайдені нові старі версії 86-DOS – 0.11 та 0.34, спричинили цілу хвилю публікацій. Десь на десятку побачених, вирішив і я спробувати їх.

Продовження...