Retrocomputing Комп'ютерна інженерія

Переклади з минулого: Xlib програмування

Крім підручників KDE (1, 2), переклав тоді ще підручник по Xlib. Що цікаво, він ще цілком актуальний – завдяки стабільності X Window System.

Оригінальний архів тут. Також, доступний оригінальний сайт.

Xlib програмування: короткий курс

Вступ

Я не знайшов в мережі Web ніякого задовільного курсу програмування з допомогою (для) Xlib. Більшість з них, як на мій смак, занадто Motif-орієнтовані. Крім того, я відповідаю на питання по X програмуванню майже щодня, тому почав разом збирати разом ці маленькі огляди (coursewares).

Важливі зауваження: приклади програм написані на C++, але це в основному, щоб мати можливість оголошувати змінні де завгодно1.

  1. Цей С з 90-х… – коментар перекладача. ↩

Продовження...

Переклади з минулого: Підручник KDE – 2

Другий ретро-підручник про KDE, з перекладених зимою 2001 року. Перший тут.

Оригінальний архів тут.

KHello

Це KDE версія найвідомішої програми – Hello World!. Якщо ви ніколи не писали програм для KDE, вона для вас.

Продовження...

Переклади з минулого: Підручник KDE – 1

Колись давно, зимою 2001 року, опинившись ізольованим від зовнішнього світу та з дуже депресивним настроєм, переклав два підручника KDE та один по xlib, але якось так вийшло, що ніде не викладав їх. То вирішив поділитися ними вже як ретро-матеріалами. Викладаю лише з мінімальними правками – ось перший з них.

Існує дещо новіша версія, 1.2, (локальна копія тут, вона вийшла вже пізніше, в 2002. Оригінальний архів не можу знайти, знайшов лише html-файли.

Підручник KDE

  1. Використовую ту адресу автора, що була в оригінальному документі. Сайт автора все ще є тут, але активності там немає дуже давно. Зате там знайшовся такий лінк: “Round table conferences about Relativity and Quantum Theory” ↩

Продовження...

Madrake Linux кінця 1990-х

Моє знайомство з Linux-ом почалося в 2000-му році. Тоді у мене був Pentium 200 MMX, з 32 Мб RAM. Відеокарта – щось типу S3 Virge/4Мб, не пам’ятаю точно. Перші Linux-и, які мені трапилися у магазинчику дисків, десь на бічній вул. Шевченка1, були Slackware та Mandrake. Останній видався спокусливішим, тож купив його. Це був Mandrake 7, але лише перший диск. Він в мене все ще є, але, на жаль, тріснув ще тоді. Тож, потім я купив Mandrake 8 – два диски. Вони доволі швидко теж тріснули, але то вже таке – знайомство з Linux-ом відбулося.

Недавно натрапив на історію Mandrake та й вирішив нагадати собі, як це було. Далі багато картинок і трішки спогадів та рефлексій.

  1. Сайт компанії, “Алекс-інфо” (вул. Яцкова 25), зберігся на Вебархіві, однак, сайт був на флеші, а архіви не забекаплено, тому подивитися список не вдається. ↩

Продовження...

Плата виправлення проблеми 2000-го року

Трапився мені1 цікавий артефакт епохи. Як відомо, в кінці 20-го сторіччя виникла проблема – багато коду покладалося на двоцифрову дату. З одного боку, проблема була серйозна – що б там ‘‘нехтувачі’’ не казали, з іншого – як завжди, дуже перебільшена в медіа2. Детальніше див., наприклад, вікіпедію та статтю “What was the Y2K problem and what was the solution?”.

Опис
Фото взято тут.

Єдиний вміст плати – ROM, з модулем BIOS, адресу якого можна вибрати перемичкою3. Я випробував її на кількох комп’ютерах та дизасемблював код і поверхнево його проаналізував. Також, колеги підказали ще один такий пристрій з Західного ринку – його код теж (частково) дизасемблював.

  1. Завдяки ретрокомп’ютерній спільноті. ↩

  2. Згадуємо тут зразу нещодавній коронавірус. ↩

  3. Дві мікросхеми 74-ї серії виконують допоміжну роль – одна допомагає декодувати адресу, інша – буферизує вивід. ↩

Продовження...

Список літератури з проектування мікрочіпів та електроніки від лабораторії Лампа

Лабораторія “Лампа” розповсюджує дуже класні матеріали, поміж них – списки літератури. Оскільки Фейсбук – річ ефемерна, з дозволу автора, дублюю в себе. Текст далі – належить “Відкритій лабораторії електроніки Lampa”.

Всі права в авторів і вся вдячність – їм же!

Продовження...

Материнська плата Juko ST – ще одна XT-машина

Материнська плата XT-класу, Juko ST (SuperTurbo) з’явилася в мене кілька років тому, завдяки віртуальному музею комп’ютерного андеграунду, але якщо сумісні з 8-бітовими ISA VGA картки в мене знайшлися, то працездатні контролери вводу-виводу – не вдавалося добути. Так і стояла вона ‘‘безхозною’’.

В Інтернеті практично тотожні плати трапляються під іменем Unique UX-12. На жаль, я поки не зміг розібратися, чи це клон – і тоді, хто чий клон, чи просто інша назва? Виглядає, що була доволі популярною – в Інеті, зокрема, на Vogons – багато постів про неї (1, 2, 3 – лише як початок).

З появою PicoMEM, зміг трохи з нею побавитися – підкинула пару цікавинок.

Продовження...

PicoMEM – крутезна сучасна плата для IBM PC/XT/AT

Нещодавно завелася в мене PicoMEM – крутезна плата оновлення, зовсім недавно створена. Я все ще під враження, то ж запрошую познайомитися і читачів.

Опис

Згадуючи попередній мій огляд плат оновлення, PicoMEM, заміняє більшість з них, при чому – одночасно. Базується на Raspberry Pi Zero, з мікроконтролером RP2040. На момент написання1 вміє наступне:

  1. Серпень 2024. Автор називає її “програмно визначена ISA-плата”, з часом функціонал доповнюється або змінюється. ↩

Продовження...

Amstrad PC1640

Попередні машини, про які тут писав1 – пафосні, їх мало хто міг собі дозволити. А зараз хотів би розповісти вам про значно більш скромний комп’ютер – entry level, як його називали в тогочасних оглядах – Amstrad PC16402.

Це перший мій нетривіальний “брендовий” ретрокомп’ютер3 – придбав його на початку 2014, і дуже давно планував про нього написати – але не дуже вмів. Останнім часом вже боюся, що він почне ревнувати – я все про інших пишу, та й зламається.
Фото з інструкції. Зауважте, картинка на екрані – плюс-мінус реалістична, хоч і трішки прикрашена.

Увага, багато фото, часто – технічно сумнівної якості!

  1. Osborne Executive, Tandy 1400LT, Compaq portable III та 386. ↩

  2. В США відомий як PC6400. Його попередник, теж доволі відомий – PC1512. ↩

  3. До того були ще пара ноутбуків початку 90-х та AST Power Premium 4/25s – машинки симпатичні, але вже помітно більш однорідні, ніж XT-клони середини 80-х. ↩

Продовження...

Огляд книг ‘‘Inside OS/2’’ та ‘‘Advanced Os/2 Programming’’ з кінця 1980-х

Продовжуючи серію ретро-літоглядів, хочу розповісти про дві книги, присвячені OS/21: “Inside OS/2” by Gordon Letwin, 1988 та “Advanced Os/2 Programming” by Ray Duncan, 1989.

Вони зовсім протилежні за призначенням. Друга – глибоко прагматична, а перша – навпаки, більше про ідею і принципи. Іншими словами, вони взаємно доповнюють одна одну.

Предмет книг

Дуже коротко про тему цих книг, OS/2. Це багатозадачна однокористувацька операційна система. Розпочалася як плід дружби IBM та Microsoft, потім розвивалася IBM, але з часом програла іншим ОС загального використання. Існує досі, як спеціалізована, з назвою ArcaOS.

Поміж іншого, була чи не першою масовою ОС з підтримкою потоків – напишу про це окремо.

Розпочинала своє життя як 16-бітова система для 286 – через дивні тогочасні ідеї IBM. Такими залишалися версії 1.xx – 2.xx і наступні вже були 32-бітовими2. Обидві книги стосуються якраз 16-бітових варіантів OS/2 – 32-бітова з’явилася вже в 1991-1992.

  • “Inside OS/2” згадує лише версію 1.00 (грудень 1987).
  • “Advanced Os/2 Programming” вже знає про 1.10 (листопад 1988, при тому, що книжка містить передмову від грудня 1988) – ту, що з GUI, але говорити про GUI автор уникає.

Переходимо до огляду книг.

  1. Ця система один час мала для мене певну містичну привабливість – в юності багато про неї чув, але не бачив, за межами книжки3, прочитаної щоб здати курс “Операційних систем” на екстернаті в “Львівській політехніці”. ↩

  2. 16-бітовий код залишався, для зворотної сумісності, як і в Windows 9x. ↩

  3. Російський переклад (1991-го) “Inside OS/2 : the complete programmer’s reference”, J. Campbell, 1988. ↩

Продовження...