Retrocomputing Комп'ютерна інженерія

COBOL під CP/M на Osborne Executive

Огляд

COBOL – мова дуже давня, але асоціюється з великими машинами, тому для мене було великим сюрпризом зустріти її для CP/M і комп’ютерів класу Osborne.

Продовження...

Інструменти програмування на асемблері для CP/M та Osborne Executive

Огляд

CP/M існує для кількох сімейств процесорів. Поміж восьмибітових це Z80, i8080 та i8085. Для випробувань асемблерів використовую два варіанти – чисто для i8080 і з мнемоніками Z80. Різниця між їх системами команд та мнемоніками описана, наприклад, в: “8080A/Z80 compatibility”.

Приклад, на якому буду випробовувати – тривіальний ‘‘Hello, world’’, який виводить текст за допомогою славнозвісний1 системний виклик 9 – ‘‘Output string’’, код якого передається регістром C, адреса стрічки в DE, а стрічка має закінчуватися символом ‘$’.

  1. '’Ask Bill [Gates] why the string in [MS-DOS] function 9 is terminated by a dollar sign. Ask him, because he can’t answer. Only I know that.’’, цитуючи за “Bill Gates: Of Mind and Money”, “Seattle Post-Intelligencer” Newspaper, May 8, 1991. Цей системний виклик з 1970-х, відтворений DOS 1.00 в 1981, все ще вивчали в деяких провідних ВИШах не пізніше 2020-го… ↩

Продовження...

Текстовий редактор te

te

Важливий інструмент для ‘‘реконструкторських’’ експериментів – текстовий редактор. Працювати з ED.COM я поки не готовий. Хоча редагувати файли із кодом можна в WordStar – кажуть, у свій час його для того і використовували, мені не дуже сподобалося – він громіздкий. Пошуки виявили сучасну альтернативу – текстовий редактор te для CP/M, від MiguelVis – великого ентузіаста CP/M.

Продовження...

Коротка інструкція до CP/M

Книжок по CP/M1 було багато – навіть в документації до Osborne-ів є детальна інструкція, тому тут лише коротка ‘‘шпаргалка’’.

  1. Control Program/Monitor або Control Program for Microcomputers. ↩

Продовження...

MAME – емулятор взагалі всього, включаючи Осборни

MAME

Шукав емулятори для Osborne, спеціалізованих не знайшов, але виявив, що MAME їх підтримує. Трохи недолюблюю цей емулятор1, але корисність його беззаперечна!

Osborne 1 підтримується нормально. Osborne Executive помічено як такий, що не працює, але, хоча у нього є свої проблеми2, в цілому – використовувати можна. Osborne Vixen теж підтримується, хоча ретельно не тестував.

  1. В основному, через UI, але почитав код, скопілював і сильно змінив ставлення! ↩

  2. Неприємна проблема для Executive – він майже завжди не зауважує, що образ диску замінили. (Дуже рідко – зауважує, але поки не знаю, коли це спрацьовує). ↩

Продовження...

RunCPM – емулятор узагальненої CP/M-системи

RunCPM

Існують емулятори конкретних систем, на яких можна виконувати код CP/M, портованих для них. Але існують і генералізовані емулятори, що дозволяють працювати з CP/M безпосередньо, емулюючи тим чи іншим способом диски та інші засоби комунікації з залізом.

Вони дуже корисні для розробки під цю ОС.

Не претендуючи на повноту охоплення, після тривалих пошуків і випробування кількох варіантів, зупинився на RunCPM.

Продовження...

Робота із образами дисків CP/M

Огляд проблеми

IBM PC-сумісні комп’ютери1 трохи стандартизували формати дискет, тому, для комп’ютерів цієї епохи домінують побайтові образи – й так зрозуміло, що сектор 512 байт, формат визначається BPB у бут-секторі, а де не визначається (для дисків епохи DOS 1.xx) – можна вгадати за розміром. Ілюстрація – плагін для Total Commander-а, який працює лише із ‘‘плоскими’’ образами, відкриває абсолютну більшість образів дискет, скачаних із сайтів з ретро-софтом.

Звичайно, залишалися нестандартні формати, дискети із захистом від копіювання, формати інших операційних систем – не сімейства MS-DOS і похідних від них. Завдяки низькорівневій природі апаратури дисководів, можливими були безліч варіацій. Для роботи із ними було створено спеціалізоване програмне забезпечення. Великого поширення набули Teledisk (типове розширення .td0) та Imagedisk (.imd) – у своїх образах вони зберігають службову інформацію, дозволяючи відтворити такі ‘‘хитрі’’ образи2.

Однак, із CP/M ситуація інша. Різні комп’ютери обладнувалися різними, часто не сумісними між собою, дисководами. Вони різні за розміром – 8”, 5.25”, 3.5”, 3”; різні за принципами – soft sectors vs hard sectors; кількістю сторін (іншими словами – магнітних голівок), кількістю треків, розміром секторів, skewing-ом тощо.

  1. Писав трішки про початок цієї епохи: MS/PC DOS 1.0, MS/PC DOS 1.XX в емуляторах, MS/PC DOS 1.XX “Ось ти який, північний олень!”, DOS FCB. ↩

  2. Заради лаконічності, і щоб не втонути у настільки широкій темі, свідомо дуже спрощую. В сучасному світі за подробицями можна заглянути сюди, сюди або сюди, чи, хоча б, на Wiki та глави ‘‘Sector-level organization’’ і ‘‘Floppy disk representation’’ інструкції MAME. На щастя, з Осборном так низько (по рівнях абстракції) опускатися не довелося ↩

Продовження...