Пошук-1

Indrekis
Indrekis

Categories

  • retrocomputing
  • ibm_pc_compat

Tags

  • retrocomputing
  • IBM PC та сумісні
  • DOS
  • Пошук-1

Моїм першим комп’ютером був “Пошук-1”1. В середині 90-х, навіть у нас, це була глибоко застаріла машина. Тому, про Pentium MMX-200, який з’явився в 1999-му2, часто кажу “мій перший справжній комп’ютер”. Але і з “Пошуком-1” пов’язано багато спогадів – перші спроби бути користувачем, перші спроби програмувати, колупатися в файлових системах, писати віруси тощо.

Написано про цю машину немало: wiki і посилання там, зокрема: “ПК Поиск” та всілякий софт – поки до того навряд чи зможу щось додати, тому пост – більше ностальгічний.

Огляд

Огляд специфікації – для довідки:

  • Ідейно – клон IBM PC XT, хоча й помітно поступався їй.
  • CPU КМ1810ВМ88, совітський клон 80883.
    • Працює на 5 МГц.
    • Виготовлявся, поміж іншого, київським “Квазаром”.
  • Вбудована RAM – 128 Кб, друге покоління материської плати – 1.02-1.03 чи 1.05.
    • у версіях 1.04 та 1.06 – 512 КБ, ціле-м життя думав, що у мене така, колега з ретро-форуму вказав на помилку.
  • З неї 32 Кб “відкусує” собі відеоадаптер.
  • Контролер клавіатури емулюється, DMA-контролер відсутній.
  • Відеоконтролер сильно здешевлений.
    • Тому, фактично, текстові режими CGA відсутні – символи промальовують у графічному режимі, таблиця кодувань – 866.
    • Реалізовано це з використанням NMI і робота перекладена на CPU.
    • Та й не всі режими доступні:
      • 320 x 200 – 4 кольори з 16,
      • 640 x 200 – 2 кольори з 16,
      • 40 x 25 символів – 4 з 16 (емульований),
      • 80 x 25 символів – 2 з 16 (емульований).
  • Клавіатура шедевральна – клавіші дуже тугі, з незвички пальці болять4. Але, поміж совітських клавіатур – з найбільш надійних.
    • За замовчуванням – звукове підтвердження всіх натискань5.
  • Чотири порти розширення6, майже сумісні за сигналами з ISA (деякі сигнали інвертовано), але не сумісні механічно.
  • Жодного вбудованого інтерфейсу, крім магнітофона, немає.
  • Випущено, кажуть, в 1989 році, масово – 1991, виготовлено, ймовірно, багато десятків тисяч. Коштував 1050 рублів.
    • 2.1 г золота; 1.7 г срібла, 0.01 г паладію.

Розширювачі

Для нього існує певна кількість модулів розширення – як сучасних йому, так і нових, розроблених вже в 21-му сторіччі. В мене, оригінально був:

  • Розширювач пам’яті В108 на 512 Кб В107 на 256 Кб, обладнаний LPT.
    • До 11 листопада 2023 був переконаний, що у нас B107, який збільшував повний об’єм до 640 Кб – на моделі із 512Кб, при тому, лише в 2-4 слотах7.
      • Кажуть, для нього є апаратний хак, щоб скористатися і рештою і отримати 768 Кб RAM.
  • Контролер дисководів та дисковод 5.25”.
    • Розрахований на 360Кб, але добре працював з 720 Кб дискетами8.
    • Але 800 Кб мені з нього витиснути не вдалося – посекторно читалися, а вже два сектори підряд – ніяк, тому DOS відмовлявся з ними працювати (800.COM чи PU_1700 не допомагали).
    • Форматуючи на ньому на 800 Кб, в 90-х мені вдалося витиснути “юзабельних” десь 760 Кб. Використовував 800 Кб дискетку, яка в ЛФМЛ, на “Пошуках-2”, успішно працювала як 800 Кб.
    • Також чудово працює з 720Кб/3.5” – лише із спеціальним шлейфом.

Також, в комплекті був монітор та ‘‘великий’’ варіант блоку живлення – В266. Блок живлення пропав десь у ремонті, але, хоча я маю інший аналогічний, він зламаний, а конструкція там ‘‘хворенька на всю голівку’’, тому заживлюю від звичайного ATX блоку, через перехідник.

Аналогічно, хоча оригінальний монітор є – він дістав мене ще в дитинстві, та й на голову дуже важкий, тому використовую PAL-кодер та звичайний телевізор. В принципі, мерехтить воно цілком автентично – як в дитинстві… Історично, щоправда, монітор цікавий – ВД 1205.01, кольоривий CGA, з “Пошуками” його якщо і згадують, то рідко – він “відносився” до ЕС-1841, іншого совітського клону XT.
Мій “Пошук-1” зараз виглядає так. Зверніть увагу на клавіатуру – кириличні літери головні, мала цифрова без стовпця з Enter, але, в цілому – звична. Під І та Ї виділено окремі клавіші, а ось Ґ, очікувано, відсутня. Кнопка Pause – ліворуч. Кирилиця вбудована – див. правий Ctrl, коли ввімкнена – колір фону стає синім.
Замість монітора – телевізор. В фоні – Amstrad 1640.
Моя коробка не збереглася, то ось фото з вікі.
Так виглядала системна плата після двох десятиліть на горищі.
Вигляд ззаду. Видно, що окрім відеовиходів є хіба порт магнітофону. (Фото не моє, чесно “затрофеєне” на ворожому сайті).

Після ремонту, завдяки автору цього треда на форумі ретрокомп’ютерної спільноти, завелися в мене також:

  • Адаптер HDD, сучасний – варіант XT-IDE.
    • Підключився лише один із трьох HDD до 1Гб, які в мене лежали не використаними – Conner CP30104H, 120 Мб, чим йому інші (один із яких теж Conner схожого розміру), не знаю…
    • Також, мій екземпляр адаптера погано дружить з CF-картами, повноцінно використати їх не вдається.
  • Адаптер ISA.
  • 3.5” дисковід 720 Кб із сумісним кабелем.
    • Хоча, зізнаюся, в основному користуюся Gotek.
Адаптер HDD та CF-карток.
BIOS контролера дисководів та XT IDE.
Адаптер ISA. К155ЛН1 – шість інверторів, клон 7404.
Так CheckIT 4.1 бачить поточну конфігурацію.

“Характеризація”

Продуктивність

В тих старих машин є один плюс – завдяки простим процесорам, без всяких суперскалярний конвеєрів, продуктивність оцінювати простіше. Ні, проблема залишається складною, але, принаймні відтворюваність результатів висока.

“Пошук-1” – формально, машина класу XT. Дитячі спогади підказують, що все було погано, однак, сучасний досвід з Amstrad 1640 – іншим популярним клоном XT, значно приємніший. З іншого боку, різноманітні здешевлення “Пошуку-1” мали б його зробити повільнішим. Але це все просторікування – варто перевірити кількісно.

Майже випадково, тести зробив за допомогою CheckIt версії 4.1. Зараз у мене п’ять працездатних машини XT-класу9, з них тестував чотири:

  • Amstrad 1640, 8 МГц 8086 CPU, 1987 рік.
  • IBM PC 5150, 4.7710 МГц 8088 CPU, 1981.
  • “Пошук-1”, 5 МГц КМ1810ВМ88 CPU – тотожний клон 8088, 1989-1991 роки (є певна неоднозначність).
  • Tandy 1400 LT, 7.16 МГц NEC V20 CPU – сумісний з 8088, але з багатьма покращеннями, 1987.

Всі – без FPU-співпроцесора.

Результати:

Комп’ютер Dhrystones Whetstones
  (цілочисельні) (floating point)
Amstrad 1640 746 15900
IBM PC 5150 344 6600
“Пошук-1” 253 4800
Tandy 1400 LT 560 10800

Краще сприймається в порівнянні, для цілих чисел:

a/b Amstrad 1640 IBM PC 5150 “Пошук-1” Tandy 1400 LT
Amstrad 1640 1.00 0.46 0.34 0.75
IBM PC 5150 2.17 1.00 0.73 1.63
“Пошук-1” 2.95 1.36 1.00 2.21
Tandy 1400 LT 1.33 0.61 0.45 1.00

Та для емульованих floating point чисел:

a/b Amstrad 1640 IBM PC 5150 “Пошук-1” Tandy 1400 LT
Amstrad 1640 1.00 0.41 0.30 0.68
IBM PC 5150 2.41 1.00 0.73 1.64
“Пошук-1” 3.31 1.37 1.00 2.25
Tandy 1400 LT 1.47 0.61 0.44 1.00

Тобто, “Пошук-1” повільніший на четвертину від IBM PC 5150, попередника IBM PC XT (заради справедливості, тут швидкодія PC XT та PC однакова) а від Amstrad-а – мало не втричі, не дивно що працювати з Амстрадом багато приємніше11. Іншими словами, “Пошук-1” жахливо повільний – мені не здавалося. Власне, навіть перемальовування VC.COM настільки повільно, що якщо не заборонити zoom діалогових вікон – терпцю ним користуватися перестає вистачати: вікно конфіуграції відкривається шість секунд, копіювання – три. Цікаво, чи були повільніші клони XT?

Згідно слів колеги, який вказав на неправильну ідентифікацію материнської плати та розширювача пам’яті, це ще швидкий “Пошук-1” – варіант з 512 Кб, з його слів, був на рівні 0.5-0.6 від IBM PC 5150.
Продуктивність процесора “Пошук-1” згідно CheckIt 4.1.
Продуктивність відеоадаптера “Пошук-1” згідно CheckIt 4.1. Tandy 1400 LT, теж обладнаний CGA-сумісним адаптером, показує 903 першим способом (через BIOS) та 7050 другим – безпосереднім звертанням до відеопам’яті, іншими словами – пошук повільніший у 2.1 в першому випадку, та у 10.2 рази – на порядок, у другому. У інших комп’ютерах зараз EGA чи VGA, тому не порівнював.
Швидкодія роботи з HDD. Величина, звичайно, умовна з точки зору оцінювання “Пошуку-1” – це сучасний адаптер із HDD з зовсім іншого світу, та й HDD теж помітно сучасніший за IBM PC XT. Однак, результат дивний – відсутність DMA навряд чи його може пояснити. Те ж спостерігається на інших комп’ютерах.

Мережа

Користуючись адаптером ISA, спробував підключитися до мережі. Виглядає, що це можливо. В мене є дві гібридних 8/16-бітних Ethernet карт: інтелівська карта, підписана (FCC ID) “EJMPCED PCLA8200” та ReadyLink EN2000N.

До обох маю утиліти конфігурації та пакетні драйвери. Утиліти конфігурації, виглядає, працюють на 8088 – нюанси були12, але нічого критичного. Пакетні драйвери запускаються. Однак, під час спроби використати DHCP.exe з MTCP чи з PC/TCP – зависає намертво. Домашній роутер не бачить спроб отримати адресу по DHCP. Також, пакетний драйвер Інтел зазвичай успішно запускався, якщо робити це після запуску VC.COM, але завжди зависав дивним чином або падав, якщо спробувати з autoexec.bat. В принципі, можливо, драйвери таки потребують 286 CPU, або просто мережеві карти не повністю працездатні у восьмибітовому режимі, або – несумісні саме з “Пошук-1”…
Утиліта конфігурації Intel.
Пакетний драйвер Intel.
Тестування утилітою.
Утиліта конфігурування NE2000.
Пакетний драйвер NE2000.
Драйвер Ethernet PC/TCP поверх пакетного драйвера NE2000.

Інше

Аналогічно, не вдалося підключити мишку – 8-бітні IO-карти ніби працювали, COM-порт було видно, але добитися функціонування мишки (поки) не вдалося.

Байки та фото
Характерний патерн на екрані після ввімкнення. Здається, колись траплялося в Інеті пояснення, чому він такий, але зараз не знайшов.

DEBUG.COM як командний інтерпретатор

“Важке дитинство, кілобайтові іграшки”. Дев’яності, літо, сиджу в Жидачеві, і тут виходить з ладу остання системна дискета. Дев’яності – грошей бракує, так просто до Львова не поїдеш, з місцевими знайомими теж якась накладка. Але зауважую, що збій – на COMMAND.COM. Підсовую замість нього DEBUG.COM. З нього, вручну, використовуючи формат FAT12, читаю дискети з текстовою документацією посекторно – працюю драйвером файлової системи і конспектую. Досі зберігаю ті конспекти. :-) Розповідав студентам, вони сприйняли як байки про важке дитинство – та ні ж! Це, в результаті, прикольно було, подолання труднощів і все таке – як в поході, комарі їдять пару днів, а спогадів надовго.

Віруси

Не встиг я почати з ним працювати, вже в 2023 році, як на ньому, якимось дивом, зразу почалася епідемія AntiExe. Вже третя на ретрокомп’ютерах за велику війну – якийсь із моїх образ дискет заражений. Не раз перевіряв, немає, однак, знову звідкись виліз.
Виловлюємо AntiExe. Вибачте за особливо неякісне фото! Тоді краще не виходило, а заражати вірусом спеціально для фото неохота. :-)

Volkov Commander

Коли комп’ютер підключили13, перше, з чим зіткнувся, окрім командного рядка DOS – Volkov Commander, VC.COM14. Тут зразу далося взнаки те, що підтримка CGA неповноцінна і в режимі 80х25 літер зображення двоколірне. Коли перемкнув – випадковим пошуком, на “чорно-білий” режим – стало помітно простіше, принаймні з’явилася смужка, що показує поточний файл… Кумедно, що я зовсім про це забув!
“Кольоровий” VC на Пошук-1. Добре, що зараз я знаю, куди дивитися і бачу, що вибрано директорію DN151.

Потім, ще одна проблема. Сам про комп’ютери не знаю нічого, книжок чи запитатися в кого – немає. Англійської теж не знаю. Дивлюся словники – паперові ще, і це не допомагає! Help, View, Edit, Copy – сяк-так зрозуміло, Quit – дивує, але RenMov, Mkdir, PullDn?! – таких слів у словнику немає. А ще слово Abort у повідомленні DOS про помилку, тому самому “Abort, Retry, Ignore?”, викликало істеричний сміх присутніх.
“Кольоровий” VC на Пошук-1. Добре, що зараз я знаю, куди дивитися і бачу, що вибрано директорію DN151, а активна панель – права.

Потім ще привіз з ЛФМЛ дискетку – файли на ній видно, а читати – каже помилка. Аж потім я зрозумів, що це 800 Кб, читання одного сектору за раз вистачає, щоб вивести каталог – але не більше.

Turbo Basic 1

Першою мовою програмування, яку довелося спробувати, був Turbo Basic, ймовірно версії 1.1. Якимось чудом, п’ятнадцятирічному мені, разом із восьмирічним братом, чисто експериментально – без підручників, без розуміння самої ідей IDE, чи, скажімо, поняття компіляції, вдалося навчитися запускати програми у середовищі, яке знайшлося на одній з дискет. Підручник по, власне, бейсику, в мене був, але бейсик там був “якийсь не такий” – на жаль, не згадаю вже, який, ймовірно, якийсь варіант QBasic, і не факт що для IBM PC. Але хоч синтаксично були підказки, які у 80% випадків навіть працювали.

На жаль, потім дискетка вийшла з ладу, і знайти, що це був за Бейсик, вдалося вже через десятиліття. Інші “бейсики” виглядали, в порівнянні, дуже примітивно, тому наступними були Pascal та асемблер.
Turbo Basic 1.1. Ліворуч внизу – віконечко з результатами компіляції, праворуч – мікро-консоль, де вивід програми. Коли зрозумів що до чого, справило незабутнє враження на мене, та й досі видається гарним.

Потребує модифікації конфігурації BIOS XT IDE, щоб працювати. Зачіпати BIOS на своєму адаптері я поки не ризикнув, тому випробовував з дискети, не підключаючи HDD.

Turbo Pascal

Я якось більше з 7-го Turbo Pascal почав, каже брат, що малим програмував на “Пошуку-1” на 4-му.
Turbo Pascal 3.01
Turbo Pascal 4.0

Arkanoid

Перша гра, яку ми з братом бавилися. На жаль, так і не пройшли до кінця, хоча були близькі до цього. Без можливості зберегтися – це складно!

Зараз пробую – а з такою тугою клавіатурою її бавитися нетривіально!
Десь такий синій фон, якщо ввімкнути кирилицю. :-)

Paratrooper

Класична гра – збивати вертольоти, десантників, літаки та відбиватися від їх бомб. Чотири десантника з одного боку – гаплик, але якщо десантник із знищеним парашутом впаде на іншого, гинуть обидва. Аналогічно, попадання бомби – гаплик. Наш варіант датувався 1981 роком, 16 Кб. Кілька раз пробував її дизасмеблювати – гарно написана, але до кінця не довів.
Символічно, що ми ще тоді казали – від москалів відбиваємося. Звинувачення в агресивності відкидається тим, що в грі ми обороняємося.

Клонів існує багато, але до Paraspammer жоден більше мені не сподобався.

NZ

Насправді, ця гра називалася Buck Rogers: Planet of Zoom. Але ми цього не знали, то називали за іменем виконавчого файлу – NZ.COM. Після того, як відповідна дискета зіпсувалася, її вдалося випадково знайти аж відносно недавно.
Перші ворота. Кнопка “Pause” працює, без неї все було б розмитим.
А ще – це так по совітському…

Все ж, згадуючи ті ігри – з того часу я став багато зґрабнішим, грати зараз легше, хоча бажання особливо немає.

Star Control

Це гра явно не того класу, яку можна очікувати на “Пошуку-1”. Але якимось чудом вдалося її впихнути на дискету 720 Кб і, якимось чудом вона запускалася на “Пошуку”! Правда, потребує DOS 6.22 – на 5.00 чи 3.30 зависає. І поводить себе як покрокова стратегія.

З тим пов’язана кумедна історія. Брат, зовсім маленьким, бавився її на “Пошуку-1” – оцьому “покроковому”. Одного разу ми з ним потрапили до школи, де були “Пошуки-2” – там вона працювала “в реальному часі”. Запустив йому, він посидів-посидів: “Ні, мені тут не подобається – вдома краще!” – не встигав за нею. :-)
Екран вибору гравців Star Control.

До речі, не зважаючи на “ігрову імпотенцію” – і грав би щось, але якось не заходить, коли вийшов Star Control: Origins, я його таки пройшов, хоч і користуючись віагрою walkthrough.

Elites

Класична та дуже популярна гра, перший її варіант для IBM PC. Хоча це була гра для машин, нижчих класом, справляла незабутнє враження. Нотували з братом таблички – що на якій планеті скільки коштує, спорили, що краще везти прямо зараз, наркотики чи дорогоцінні камені – на сусідів по маленькій вуличці малого містечка це справляло певне враження. Тішилися, коли нарешті вдалося купити пристрій для автоматичного стикування із станціями – оскільки вручну у нас дуже і дуже так собі виходило.
Вилітаємо з космічної станції. Зелене – зірка, що заповнює поле зору.

Згадував брат свої враження, як побачив її на Pentium MMX, “Огооо! То вона кольорова?!”, але зараз вона чогось і тут кольоровою виявилася… Можливо, справа була у використанні варіанту тільки з лініями чи з текстурами.

Інше

Згадати якісь прикладні програми, крім службових утиліт типу RAR чи NDD15 і асемблерів MASM та TASM, які б я на цьому комп’ютері регулярно використовував, не дуже вдається. А ігор було багато різних – Crazy Dave, Elite, Aladdin тощо, детально на них не буду зупинятися.
Реклама. Конкретно ця із BIOS-91 – виправлень помилок BIOS в ROM.
Коли немає контролеру дисководу.

Минуле, якого не було

Користуючись нагодою, вирішив спробувати щось, чого у свій час не робив – перевірити, що ця машинка могла б, якби обставини складалися по іншому.

Windows

Як би це не звучало дивно, Windows 3.0 можна запустити! Щоправда, інсталюється та запускається він з такою швидкістю, що згадується старий FIDO-шний жарт: “Я за той час свій Windows напишу!”.

Word for Windows 1.0 теж мав би запускатися, але я поки полінувався – згадавши його швидкодію на Амстраді.
Інсталюємо Windows 3.00 – 1.
Інсталюємо Windows 3.00 – 2.
Windows запустився успішно.
Paint теж запускається, але, на жаль, мені поки не вдалося підключити мишку, а без неї з цією версією працювати важко, якщо взагалі можливо.
Write.

DOS Navigator

Версія 1.30 запускається. Правда, гальмує дико і юзабельна умовно. В принципі, на Amstrad-і він теж достатньо повільний, щоб я його запускав лише для якихось задач, які він робить добре.
Dos Navigator 1.30.

Браузери

На жаль, мережу поки підлючити не вдалося, хоча надія є. Поки випробував браузери.
Старий Arachne запустився успішно, хоча працює дууууже повільно.
Виявилося, що окрім Arache, є й інші браузери для таких комп’ютерів. Knots дозволяє переглядати HTML-сторінки офлайн. Цілком можу уявити, як би я за його допомогою читав статті, принесені на дискетках зі Львову.
Bobcat – текстовий. Як же він повільно працює…

ELSK

ELSK – Embeddable Linux Kernel Subset, Linux для 8088/86. В принципі, я його і тоді запускав, але вже не особливо експериментував – це були 2000-ні.
ELSK 0.2.0. Зверніть увагу, і HDD побачив.
А ось про флопік каже – “ймовірно”.

Cobol

Після Osborne і COBOL для CP/M, дивно б було не спробувати й тут.
IBM COBOL 1.00. Правда, запустити отриманий бінарник поки не вдалося.

Інші мови програмування

Простір для експериментів величезний. Але поки утримаюся – все ж, дуже багато часу потребує, та й машинка відверто підгальмовує.
Відклав собі для майбутніх експериментів.

Інше

AutoCAD запустити не вдалося. Xenix та QNX поки теж. Це ніби можливо, але, певне, потребує більше заморочитися. Також не вдалося запустити Doom8088 – після тривалої роботи він рано чи пізно вилітає. Щоправда, на Tandy 1400 LT теж. А ось Wolf3D для 8088 вдалося, щоправда, грати в нього практично неможливо.
Wolf3D. Але гальмує дико – десь так, кадр в секунду. Після кількох натискань клавіш, перестає на них реагувати, принаймні до Escape-Back to game, а традиційний фашист праворуч так і не вибіг, хоча, якщо зайти за кут – це зайняло кілька хвилин, він там є і навіть буде по вас стріляти. На Amstrad її цілком можна бавитися. Каже брат, пам’ятає, як я розповідав, що є всілякі такі ігри, але вони всі EGA чи VGA хочуть.
Спроба запустити AutoCAD. На тому й зависає, правда, в емуляторах – теж.
Venix/86 теж поки не запустилася.

Word 5.0 (for DOS) працює. Повільно…

Painterman – доволі цікава програмка.

Підсумок

Все ж, відчуття з юності не підводили – машина жахливо повільна. Хоча достатньо стабільна і живуча – та й не винна вона, певне, що в СРСР народилася…

Це було жахливо. Це було весело. Та й таке. Розбираю і ховаю у призначену для нього коробочку.

Тепер б десь добути Пошук-2, на якому я вчився в ЛФМЛ. :-)

Посилання

На жаль, більшість джерел – русняві, хоча комп’ютер більше УРСР-івський, але “там” більше ностальгії за совком, чи що…

Виноски

  1. Купили в 1994, ввімкнути його вдалося в 1995 і до 1999 він залишався єдиним. ↩

  2. Він глючив – за використання відеорежимів за межами стандартних VGA, регулярно в Blue screen вилітав. Тому, коли з’явився потужніший, продав його. Жив тоді у Жидачеві, продав у Львові. Було дуже кумедно, коли, через кілька тижнів, сусідських хлопчина попросив мого брата подивитися до його нового комп’ютера і це виявився щойно проданий мій – на материнській платі був характерний надлам. ↩

  3. Передертий аж по дивну поведінку REP, спричинену терміновим пошуком зайвого тригера на останніх стадіях розробки i8086. ↩

  4. Після неї я багато років не міг звикнути до більш сучасних, вони потребували “занадто” делікатного натискання. :-) І досі не звикну повноцінно використовувати окремі клавіші-стрілки, оскільки на ньому була тільки мала цифрова. З іншого боку, останні роки в ноутбуках та й окремих клавіатурах таке все частіше трапляється. Воістину – все по спіралі. ↩

  5. В моєму варіанті вимикається та вмикається натисканням F4. ↩

  6. Перший відрізняється від трьох решти – одна з ліній, A5, заземлена, на інших це CTRL. Іноді це важливо – деякі адаптери детектують, і не всі сумісні зі всіма слотами. Відповідність пінів роз’єму пінам ISA: Poisk-ISA.rar, взято з Переходник СНО59-64 на ISA 8 Bit. Також, частина сигналів ISA присутні, але інвертовані. ↩

  7. Зацитую “Расширитель памяти В107”: ``В першому слоті він стає за адресами 96…352К, в другому-четвертому – в адреси 352..608К’’. ↩

  8. Згадалося, як “рідний” дисковод, під кінець його використання, доводилося вручну “заводити” – щоб почав читати, треба було закривати-відкривати защібку, щоб попасти в ритм з його обертанням. І повторити після зупинки. А щойно я спробував його ввімкнути, і з нього пішов білий, смердючий дим, хоча візуально виглядало, що з ним все ОК. Добре, що сам “Пошук” і контролер не постраждали. ↩

  9. Я знаю, що IBM PC 5150 – не XT, але потужність схожа, сфера використання та час життя – теж, сумісність між ними непогана і т.д., а уточнювати – фраза стає надміру довгою, як ось ця. ↩

  10. Історія цього числа кумедна сама по собі. ↩

  11. Видається, порівнявши Amstrad та Tandy, 16-бітова шина CPU таки давала більші переваги, ніж мікроархітектурні покращення V20. ↩

  12. В ролі нотаток для майбутніх експериментів. Адреса вводу-виводу 0x300 зайнята HDD, потрібно обирати іншу. Інтелівська вважає систему AT і не вірить, що IRQ 2-4 вільні. Однак, якщо примусово обрати IRQ-3, працює – проходить тести утилітою. IRQ-2, чомусь, не працює – тестування провалюється на “loopback”, а обрати 4 утиліта не дозволяє. Конфігурування EN2000N поводиться дивно – утиліта не запускається, якщо джамперами не встановити щось відмінне від 0x300, тоді спрацьовує лише раз. Пропонує після збереження джампери зняти – але так тоді не працює знову, ні карта, ні пакетний драйвер… З попереднім положенням джамперів теж не працює – доводилося обирати нове, щоб запустити. ↩

  13. Досі пам’ятаю, тим займався Зиновій Стахур, який продавав продукти Apple – Apple Macintosh. Я якраз почав жити в гуртожитку ЛФМЛ, а він – десь на Кривчицях, то для п’ятнадцятирічного мене поїздка до нього – із двома пересадками, була цілою пригодою. ↩

  14. Таких файлів на дискетках було декілька і мене дуже турбувало – чим вони відрізняються? Про концепцію версій програмного забезпечення я тоді не знав. ↩

  15. Часте використання Norton Disk Doctor натякає на якість тогочасних моїх дискет/дисководу… ↩