Крім підручників KDE (1, 2), переклав тоді ще підручник по Xlib. Що цікаво, він ще цілком актуальний – завдяки стабільності X Window System.

Оригінальний архів тут. Також, доступний оригінальний сайт.

Xlib програмування: короткий курс

• Christophe Tronche
• 1998-02-01 (за датою файлів у архіві)

• Переклад: Олег Фаренюк, 25 січня 2001

• Xlib програмування: короткий курс
  • Вступ
  • prog-1.cc
  • Анатомія базової Xlib програми
  • prog-2.cc
  • Що означають всі ці розмови про ‘клієнт-сервер’ ?
    • Що таке клієнт-серверна архітектура?
    • Переваги клієнт-серверної архітектури
    • Структура клієнт-серверної архітектури X
• Виноски

Вступ

Я не знайшов в мережі Web ніякого задовільного курсу програмування з допомогою (для) Xlib. Більшість з них, як на мій смак, занадто Motif-орієнтовані. Крім того, я відповідаю на питання по X програмуванню майже щодня, тому почав разом збирати разом ці маленькі огляди (coursewares).

Важливі зауваження: приклади програм написані на C++, але це в основному, щоб мати можливість оголошувати змінні де завгодно¹.

Другий ретро-підручник про KDE, з перекладених зимою 2001 року. Перший тут.

Оригінальний архів тут.

KHello

Це KDE версія найвідомішої програми – Hello World!. Якщо ви ніколи не писали програм для KDE, вона для вас.

• Daniel Marjamaki
• 2000-02-01

• Переклад: Олег Фаренюк, 25 січня 2001

• KHello
• KHello 1 - Найпростіша можлива KDE програма
  • Опис
  • Текст
  • Пояснення до коду
  • Компіляція
• KHello 2 - Створення класу вікна
  • Опис
  • Текст
  • Пояснення до коду
  • Компіляція
• KHello 3 – Додаємо кнопки
  • Опис
  • Текст
  • Пояснення до коду
  • Компіляція
• KHello 4 – Додаємо Меню
  • Опис
  • Текст
  • Важливий код
  • Компіляція

Колись давно, зимою 2001 року, опинившись ізольованим від зовнішнього світу та з дуже депресивним настроєм, переклав два підручника KDE та один по xlib, але якось так вийшло, що ніде не викладав їх. То вирішив поділитися ними вже як ретро-матеріалами. Викладаю лише з мінімальними правками – ось перший з них.

Існує дещо новіша версія, 1.2, (локальна копія тут, вона вийшла вже пізніше, в 2002. Оригінальний архів не можу знайти, знайшов лише html-файли.

Підручник KDE

• v1.1.2
• 18/7/2000 Malaga, Spain
• © 1999,2000 Antonio Larrosa
• Antonio Larrosa Jimenez¹
• Переклад: Олег Фаренюк, 25 січня 2001

• Підручник KDE
  • Introduction
    • Компіляція KDE програми
    • moc
    • Додаткова інформація
      • Читайте документацію
      • Контакти
      • IDE
      • Інструкції по розробці інтерфейсу користувача
  • p1
  • p2
  • p3
  • p4
  • p5
  • p6
    • Scripting
  • p7
  • p8
  • p9
• Виноски

Моє знайомство з Linux-ом почалося в 2000-му році. Тоді у мене був Pentium 200 MMX, з 32 Мб RAM. Відеокарта – щось типу S3 Virge/4Мб, не пам’ятаю точно. Перші Linux-и, які мені трапилися у магазинчику дисків, десь на бічній вул. Шевченка¹, були Slackware та Mandrake. Останній видався спокусливішим, тож купив його. Це був Mandrake 7, але лише перший диск. Він в мене все ще є, але, на жаль, тріснув ще тоді. Тож, потім я купив Mandrake 8 – два диски. Вони доволі швидко теж тріснули, але то вже таке – знайомство з Linux-ом відбулося.

Недавно натрапив на історію Mandrake та й вирішив нагадати собі, як це було. Далі багато картинок і трішки спогадів та рефлексій.

• Диски та інсталяція
• Використання
• Щодо емуляторів
• Додатки
• Підсумки
• Посилання
• Виноски

• Опис
• Фото та інструкція
  • Коробочка
  • Інструкція
• Посилання
• Виноски

Трапився мені¹ цікавий артефакт епохи. Як відомо, в кінці 20-го сторіччя виникла проблема – багато коду покладалося на двоцифрову дату. З одного боку, проблема була серйозна – що б там ‘‘нехтувачі’’ не казали, з іншого – як завжди, дуже перебільшена в медіа². Детальніше див., наприклад, вікіпедію та статтю “What was the Y2K problem and what was the solution?”.

Опис

Фото взято тут.

Єдиний вміст плати – ROM, з модулем BIOS, адресу якого можна вибрати перемичкою³. Я випробував її на кількох комп’ютерах та дизасемблював код і поверхнево його проаналізував. Також, колеги підказали ще один такий пристрій з Західного ринку – його код теж (частково) дизасемблював.

Материнська плата XT-класу, Juko ST (SuperTurbo) з’явилася в мене кілька років тому, завдяки віртуальному музею комп’ютерного андеграунду, але якщо сумісні з 8-бітовими ISA VGA картки в мене знайшлися, то працездатні контролери вводу-виводу – не вдавалося добути. Так і стояла вона ‘‘безхозною’’.

В Інтернеті практично тотожні плати трапляються під іменем Unique UX-12. На жаль, я поки не зміг розібратися, чи це клон – і тоді, хто чий клон, чи просто інша назва? Виглядає, що була доволі популярною – в Інеті, зокрема, на Vogons – багато постів про неї (1, 2, 3 – лише як початок).

З появою PicoMEM, зміг трохи з нею побавитися – підкинула пару цікавинок.

• Опис
• Продуктивність
• Пропрієтарні розширення
  • Дизасемблювання TURBO.COM
  • Дизасемблювання CDISK.SYS та цікава ‘‘віртуальна’’ пам’ять
  • TU.COM
  • Дизасембльовані файли
    • TURBO.COM
    • CDISK.SYS
• Посилання
• Виноски

Нещодавно завелася в мене PicoMEM – крутезна плата оновлення, зовсім недавно створена. Я все ще під враження, то ж запрошую познайомитися і читачів.

• Опис
• Тестування
  • Тести коректності
• Експерименти з UMB
  • Особливості DOSXMAX 1.7
  • Результати
  • Файли конфігурації
    • CONFIG.SYS
    • AUTOEXEC.BAT
    • LDNE2000.BAT
• Посилання
• Виноски

Опис

Згадуючи попередній мій огляд плат оновлення, PicoMEM, заміняє більшість з них, при чому – одночасно. Базується на Raspberry Pi Zero, з мікроконтролером RP2040. На момент написання¹ вміє наступне:

• Огляд
• Досвід експлуатації
  • Софт, що постачався з комп’ютером
  • UMB
  • AST
  • XT-IDE
  • Мережа
  • MS Windows
  • Linux
  • Офісні пакети
  • Розробка
  • Файлові менеджери
  • Ігри
  • Швидкодія
  • Додаткові фото
• Низькорівневі особливості
  • Карта пам’яті
• Підсумок
• Посилання
• Виноски

Попередні машини, про які тут писав¹ – пафосні, їх мало хто міг собі дозволити. А зараз хотів би розповісти вам про значно більш скромний комп’ютер – entry level, як його називали в тогочасних оглядах – Amstrad PC1640².

Це перший мій нетривіальний “брендовий” ретрокомп’ютер³ – придбав його на початку 2014, і дуже давно планував про нього написати – але не дуже вмів. Останнім часом вже боюся, що він почне ревнувати – я все про інших пишу, та й зламається.

Фото з інструкції. Зауважте, картинка на екрані – плюс-мінус реалістична, хоч і трішки прикрашена.

Увага, багато фото, часто – технічно сумнівної якості!

• Предмет книг
• “Inside OS/2”
  • Вміст
  • Зміст
• “Advanced Os/2 Programming”
  • Вміст
  • Цікавинки
  • Зміст
• Підсумок
• Посилання
• Виноски

Продовжуючи серію ретро-літоглядів, хочу розповісти про дві книги, присвячені OS/2¹: “Inside OS/2” by Gordon Letwin, 1988 та “Advanced Os/2 Programming” by Ray Duncan, 1989.

Вони зовсім протилежні за призначенням. Друга – глибоко прагматична, а перша – навпаки, більше про ідею і принципи. Іншими словами, вони взаємно доповнюють одна одну.

Предмет книг

Дуже коротко про тему цих книг, OS/2. Це багатозадачна однокористувацька операційна система. Розпочалася як плід дружби IBM та Microsoft, потім розвивалася IBM, але з часом програла іншим ОС загального використання. Існує досі, як спеціалізована, з назвою ArcaOS.

Поміж іншого, була чи не першою масовою ОС з підтримкою потоків – напишу про це окремо.

Розпочинала своє життя як 16-бітова система для 286 – через дивні тогочасні ідеї IBM. Такими залишалися версії 1.xx – 2.xx і наступні вже були 32-бітовими². Обидві книги стосуються якраз 16-бітових варіантів OS/2 – 32-бітова з’явилася вже в 1991-1992.

• “Inside OS/2” згадує лише версію 1.00 (грудень 1987).
• “Advanced Os/2 Programming” вже знає про 1.10 (листопад 1988, при тому, що книжка містить передмову від грудня 1988) – ту, що з GUI, але говорити про GUI автор уникає.

Переходимо до огляду книг.

• Таблиця
• Джерела
  • Версії та їх дати
  • Підтримка носіїв
  • Потреба в пам’яті
• Джерело образів
  • Winworldpc
  • PCjs
  • Betaarchive
  • Old-dos
  • Інші
• Експерименти
  • MS DOS та PC DOS 3.20
  • Multitasking DOS 4.00
• Виноски

Поки писав про DOS 4.00, Tandy 1400LT тощо, регулярно мусив уточнювати всілякі подробиці щодо можливостей різних версій DOS. При чому, в різних джерелах є різнобій. То вирішив зібрати все в одному місці і потроху уточнювати.

• Огляд
  • Вміст
  • Огляд DOS 4.00
  • Огляд Multitasking DOS 4
• Компіляція DOS 4.0x
  • Оригінальний код
  • Виправивши деякі баги
  • SYS.COM
• Компіляція Multitasking (European) MS DOS 4.0
  • Цікавинки
  • cpmio.asm
  • Інтеграл
• Підсумок
• Посилання
• Виноски

Два місяці тому¹ Microsoft відкрила (майже) повні джерельні тексти MS DOS 4.00 та частину славнозвісно загадкового Multitasking чи European MS DOS 4.0², приблизно еквівалентну OEM Adaptation Kit (OAK)³. Звичайно, я зразу захотів спробувати скомпілювати та подивитися, що там із SYS.COM. Але, хоча, з підказками спільноти, це вдалося швидко, через звичну безліч справ з студентами і взагалі в УКУ, описати свої знахідки тоді не вдавалося і пишу, вкотре, безнадійно відставши від першовідкривачів.

Отож, експериментуємо.

Поки возився з SYS.COM з 86-DOS версій 0.11 та 0.34, випадково дизасемблював цю ж утиліту з 86-DOS 1.10. Тож, вирішив доповнити колекцію статей про неї.

• Аналіз
• Реконструйовані джерельні тексти

Насправді, ця стаття – трішки обман. Все почалося з того, що до 86-DOS я поліз, щоб глянути на їх SYS.COM, який багато раз дизасемблював для різних версій MS/PC-DOS.

Знайдені нові старі версії 86-DOS – 0.11 та 0.34, спричинили цілу хвилю публікацій. Десь на десятку побачених, вирішив і я спробувати їх.

• Емуляція
• Формат диску – FAT12, з 16-байтовими записами каталогу
  • Фізичний формат
  • Логічний формат
• Вміст дисків та експерименти
  • 86-DOS 0.11
    • Асемблер
  • 86-DOS 0.34
  • DEBUG.COM
  • CHKDSK.COM
• Посилання
• Виноски

Знову ж, завдяки учаснику спільноти ретрокомп’ютерщиків – засновнику Віртуального музею комп’ютерного андеграунду маємо два варіанти Compaq Portable III, з 286 та Compaq Portable 386.

Перший мій, другий – Львівського Музею Комп’ютерних Технологій.

Вони дуже схожі, насправді. Згідно Вікі, компанія поспішала випустити на ринок портативний комп’ютер, а в наявності мала хіба материнські плати 286-го, тому спершу випустила варіант з ними, до готовності новішої плати. Тому, далі в тексті я буду їх розрізняти за типом процесора – 386 чи 286.

Обережно – далі 20 Мб фотографій, більшість з яких, на жаль, неякісні або й жахливі.

• Загальний опис
  • Опціональні розширення
• Налаштування та продуктивність
  • Продуктивність
    • Теорія
    • Практика
    • Використання MODE
    • Переключення з використанням int 16h та портів
    • Результати тестування
  • Графіка
    • Теорія
    • Практика
    • Переключення з використанням портів та int 10h – теорія
    • Переключення з використанням портів та int 10h – практика
    • Продуктивність
  • Open source замінник MODECMPQ.COM
  • Конфігуратор від Compaq
    • Аномалія HDD на 286
    • Вміст CMOS
    • Файли для завантаження
  • Експерименти з розширювачем
• Досвід експлуатації
  • Обидва
  • 386
    • Windows 3.11
  • 286
    • Windows 3.00
• Підсумок
• Посилання
• Виноски

Compaq Portable III, 286, фото з журналу “Australian Personal Computer”, Volume 8, Number 6, June 1987. Мій зараз помітно жовтіший. Зверніть увагу на розкладку клавіатури.

Завдяки одному учаснику спільноти ретрокомп’ютерщиків у мене з’явився цей ноутбук, а завдяки іншому – він ще й запрацював! Оскільки машинка дуже мила, коротко розкажу про неї та покажу свої експерименти¹. Забігаючи наперед, вдалося отримати 630 Кб вільної основної пам’яті – не так погано для системи без XMS чи EMS², і це з завантаженим DOSKEY та драйвером мишки³.

Tandy 1400 LT, фото з вікі.

• Апаратне забезпечення
  • Карта пам’яті
  • BIOS
  • Тести
• DOS
  • Tandy DOS 3.2
  • Інші DOS
• UMB
  • UMB_DRVR
  • LastByte
  • USE!UMBS
  • DOS в UMB
  • Експерименти та підсумок
• Приклади використання програмного забезпечення
  • Windows 3.00
  • Ігри
  • Емуляція CP/M
  • Розробка
• Підсумок
• Посилання
• Виноски

Моїм першим комп’ютером був “Пошук-1”¹. В середині 90-х, навіть у нас, це була глибоко застаріла машина. Тому, про Pentium MMX-200, який з’явився в 1999-му², часто кажу “мій перший справжній комп’ютер”. Але і з “Пошуком-1” пов’язано багато спогадів – перші спроби бути користувачем, перші спроби програмувати, колупатися в файлових системах, писати віруси тощо.

Написано про цю машину немало: wiki і посилання там, зокрема: “ПК Поиск” та всілякий софт – поки до того навряд чи зможу щось додати, тому пост – більше ностальгічний.

• Огляд
• Розширювачі
• “Характеризація”
  • Продуктивність
  • Мережа
  • Інше
• Байки та фото
  • DEBUG.COM як командний інтерпретатор
  • Віруси
  • Volkov Commander
  • Turbo Basic 1
  • Turbo Pascal
  • Arkanoid
  • Paratrooper
  • NZ
  • Star Control
  • Elites
  • Інше
• Минуле, якого не було
  • Windows
  • DOS Navigator
  • Браузери
  • ELSK
  • Cobol
  • Інші мови програмування
  • Інше
• Підсумок
• Посилання
• Виноски

• RAM
• Ввід-вивід
  • HDD
  • FDD
  • Мережа
  • Інше
• Сучасні клони ретро-комп’ютерів
  • CP/M
  • XT
• Посилання
• Виноски

Виявилося,нові плати оновлення та інше обладнання для ретрокомп’ютерів, розробляють та продають досі. При тому, IBM PC, певне, навіть не найпопулярніша платформа.

Коротко розповім про деякі плати, які або вже використовую, або хотів би мати – не намагаючись досягнути повноти. Власне, це було б важко – список лише на Tindie справляє враження.

• Огляд
  • На Amstrad 1640
  • EMS, Windows тощо
    • Спроба використати додаткові утиліти
  • На Compaq Portable III
• Додаток – AST SixPackPlus
• Виноски

Огляд

Один із моїх улюблених костилів епохи IBM PC – EMS. Причому, її емуляція на 286+ – не так цікаво, хочеться для справжнього 8086/88-комп’ютера – IBM-XT-подібного. Плат із такою пам’яттю було помітно більше, ніж “Дивних плат оновлення”, тому придбати їх на ebay реально, хоча й вимагало певної терплячості, поки з’являється лоти із прийнятними цінами.

Моя AST Rampage. На фото – 256 Кб RAM. На жаль, роз’єм для Daughter board не розпаяний.

• “DOS: Beyond 640K”
  • Про книгу
• Плати оновлення
  • Intel Inboard 386
  • Intel SnapIn
  • Інші оновлення до 386
  • Orchid Tiny Turbo 286
    • Orchid PCTurbo 286e
  • Make-It 486
  • All Charge Card
  • Фінал епохи
  • Додаток – пам’ять замість HDD
• Додаткові посилання
• Виноски

“DOS: Beyond 640K”

Останні роки, замість художньої літератури, часто читаю старі комп’ютерні книжки. Про деякі вже писав, про інші ще планую. Поміж них трапилася “DOS: Beyond 640K” by James S. Forney, 2nd ed., 1992 року. Читати її було жахливо. Автор знову і знову повторював одне і те ж, трішки різними словами, а коли дістало так, що написав комусь поскаржитися, на наступній сторінці автор буквально сказав: “Повторю ще раз” і скопіював попередній абзац. Навіщо ж я її читав? Це хороший спосіб зануритися в атмосферу тодішніх “персоналок” – часто дуже відмінну від сучасного світу.

Поміж іншого, там були описані плати оновлення (upgrade) для тогочасних комп’ютерів. І карти ті були настільки, для наших часів, незвичні, що я вирішив про них написати.

• Огляд
• Microsoft COBOL
  • MS COBOL 4.65
  • MS COBOL 4.01
• Micro Focus COBOL
  • CIS COBOL
  • Level II COBOL
• Nevada COBOL
• Підсумок
• Додаток – образи дисків, використані в цьому пості
• Виноски

Огляд

COBOL – мова дуже давня, але асоціюється з великими машинами, тому для мене було великим сюрпризом зустріти її для CP/M і комп’ютерів класу Osborne.

• SID – Symbolic debugger
• DDT – Dynamic debugging tool
• Виноски

Короткий огляд дебагерів, з якими зіткнувся, поки експериментував із асемблерами – не прагнучи до повноти.

• Огляд
  • i8080 Hello world
  • Z80 Hello world
• CP/M Macro Assembler
  • Несподівана проблема
• CP/M Assembler
• CP/M Relocatable Macro Assembler
• Microsoft M80
  • Опції M80
  • Опції L80
  • Підтримка Z80
  • Підсумок
• SLR Systems Z80ASM
  • Z80DIS
• 2500 A.D. SOFTWARE ASM
• MITEK Relocating Macro Assembler
• ZSM / Z80ASMUK
• Підсумок
• Додаток – образи дисків, використані в цьому пості
• Додаток – порівняння мнемонік Z80 та i8080
• Виноски

Огляд

CP/M існує для кількох сімейств процесорів. Поміж восьмибітових це Z80, i8080 та i8085. Для випробувань асемблерів використовую два варіанти – чисто для i8080 і з мнемоніками Z80. Різниця між їх системами команд та мнемоніками описана, наприклад, в: “8080A/Z80 compatibility”.

Приклад, на якому буду випробовувати – тривіальний ‘‘Hello, world’’, який виводить текст за допомогою славнозвісний¹ системний виклик 9 – ‘‘Output string’’, код якого передається регістром C, адреса стрічки в DE, а стрічка має закінчуватися символом ‘$’.

• te
• Портування te під Osborne Executive
• Портування te під Osborne 1
• Компілювання te
• Особливості te
• Виноски

te

Важливий інструмент для ‘‘реконструкторських’’ експериментів – текстовий редактор. Працювати з ED.COM я поки не готовий. Хоча редагувати файли із кодом можна в WordStar – кажуть, у свій час його для того і використовували, мені не дуже сподобалося – він громіздкий. Пошуки виявили сучасну альтернативу – текстовий редактор te для CP/M, від MiguelVis – великого ентузіаста CP/M.

Поки менш-більш хаотично – оскільки не раз доводилося їх знову і знову шукати, але колись може впорядкую.

• Огляд
• Файлова система з точки зору користувача
• Вбудовані команди
• Стандартні транзієнтні команди
  • DIR.COM
  • DEVICE.COM
  • PIP.COM
  • DDT.COM
  • SID.COM
  • ED.COM
  • STAT.COM
  • COPYSYS.COM
  • DATE.COM
  • DUMP.COM
  • GET.COM
  • INITDIR.COM
  • PUT.COM
  • SET.COM
  • SHOW.COM
  • SUBMIT.COM
  • PROFILE.SUB
• Виноски

Книжок по CP/M¹ було багато – навіть в документації до Osborne-ів є детальна інструкція, тому тут лише коротка ‘‘шпаргалка’’.

• MyZ80
• Емулятор Altair32

Інші цікаві емулятори, з якими експериментував менше.

• MAME
  • Робота із образами дисків
  • Інша діагностика емулятора
    • Назви дисплеїв
    • Інше
  • Клавіатура
  • Шум дисководу і перекомпіляція
• Виноски

MAME

Шукав емулятори для Osborne, спеціалізованих не знайшов, але виявив, що MAME їх підтримує. Трохи недолюблюю цей емулятор¹, але корисність його беззаперечна!

Osborne 1 підтримується нормально. Osborne Executive помічено як такий, що не працює, але, хоча у нього є свої проблеми², в цілому – використовувати можна. Osborne Vixen теж підтримується, хоча ретельно не тестував.

RunCPM

Існують емулятори конкретних систем, на яких можна виконувати код CP/M, портованих для них. Але існують і генералізовані емулятори, що дозволяють працювати з CP/M безпосередньо, емулюючи тим чи іншим способом диски та інші засоби комунікації з залізом.

Вони дуже корисні для розробки під цю ОС.

Не претендуючи на повноту охоплення, після тривалих пошуків і випробування кількох варіантів, зупинився на RunCPM.

Крім підручників KDE (1, 2), переклав тоді ще підручник по Xlib. Що цікаво, він ще цілком актуальний – завдяки стабільності X Window System.

Оригінальний архів тут. Також, доступний оригінальний сайт.

Xlib програмування: короткий курс

• Christophe Tronche
• 1998-02-01 (за датою файлів у архіві)

• Переклад: Олег Фаренюк, 25 січня 2001

• Xlib програмування: короткий курс
  • Вступ
  • prog-1.cc
  • Анатомія базової Xlib програми
  • prog-2.cc
  • Що означають всі ці розмови про ‘клієнт-сервер’ ?
    • Що таке клієнт-серверна архітектура?
    • Переваги клієнт-серверної архітектури
    • Структура клієнт-серверної архітектури X
• Виноски

Вступ

Я не знайшов в мережі Web ніякого задовільного курсу програмування з допомогою (для) Xlib. Більшість з них, як на мій смак, занадто Motif-орієнтовані. Крім того, я відповідаю на питання по X програмуванню майже щодня, тому почав разом збирати разом ці маленькі огляди (coursewares).

Важливі зауваження: приклади програм написані на C++, але це в основному, щоб мати можливість оголошувати змінні де завгодно¹.

Другий ретро-підручник про KDE, з перекладених зимою 2001 року. Перший тут.

Оригінальний архів тут.

KHello

Це KDE версія найвідомішої програми – Hello World!. Якщо ви ніколи не писали програм для KDE, вона для вас.

• Daniel Marjamaki
• 2000-02-01

• Переклад: Олег Фаренюк, 25 січня 2001

• KHello
• KHello 1 - Найпростіша можлива KDE програма
  • Опис
  • Текст
  • Пояснення до коду
  • Компіляція
• KHello 2 - Створення класу вікна
  • Опис
  • Текст
  • Пояснення до коду
  • Компіляція
• KHello 3 – Додаємо кнопки
  • Опис
  • Текст
  • Пояснення до коду
  • Компіляція
• KHello 4 – Додаємо Меню
  • Опис
  • Текст
  • Важливий код
  • Компіляція

Колись давно, зимою 2001 року, опинившись ізольованим від зовнішнього світу та з дуже депресивним настроєм, переклав два підручника KDE та один по xlib, але якось так вийшло, що ніде не викладав їх. То вирішив поділитися ними вже як ретро-матеріалами. Викладаю лише з мінімальними правками – ось перший з них.

Існує дещо новіша версія, 1.2, (локальна копія тут, вона вийшла вже пізніше, в 2002. Оригінальний архів не можу знайти, знайшов лише html-файли.

Підручник KDE

• v1.1.2
• 18/7/2000 Malaga, Spain
• © 1999,2000 Antonio Larrosa
• Antonio Larrosa Jimenez¹
• Переклад: Олег Фаренюк, 25 січня 2001

• Підручник KDE
  • Introduction
    • Компіляція KDE програми
    • moc
    • Додаткова інформація
      • Читайте документацію
      • Контакти
      • IDE
      • Інструкції по розробці інтерфейсу користувача
  • p1
  • p2
  • p3
  • p4
  • p5
  • p6
    • Scripting
  • p7
  • p8
  • p9
• Виноски

Моє знайомство з Linux-ом почалося в 2000-му році. Тоді у мене був Pentium 200 MMX, з 32 Мб RAM. Відеокарта – щось типу S3 Virge/4Мб, не пам’ятаю точно. Перші Linux-и, які мені трапилися у магазинчику дисків, десь на бічній вул. Шевченка¹, були Slackware та Mandrake. Останній видався спокусливішим, тож купив його. Це був Mandrake 7, але лише перший диск. Він в мене все ще є, але, на жаль, тріснув ще тоді. Тож, потім я купив Mandrake 8 – два диски. Вони доволі швидко теж тріснули, але то вже таке – знайомство з Linux-ом відбулося.

Недавно натрапив на історію Mandrake та й вирішив нагадати собі, як це було. Далі багато картинок і трішки спогадів та рефлексій.

• Диски та інсталяція
• Використання
• Щодо емуляторів
• Додатки
• Підсумки
• Посилання
• Виноски

• Опис
• Фото та інструкція
  • Коробочка
  • Інструкція
• Посилання
• Виноски

Трапився мені¹ цікавий артефакт епохи. Як відомо, в кінці 20-го сторіччя виникла проблема – багато коду покладалося на двоцифрову дату. З одного боку, проблема була серйозна – що б там ‘‘нехтувачі’’ не казали, з іншого – як завжди, дуже перебільшена в медіа². Детальніше див., наприклад, вікіпедію та статтю “What was the Y2K problem and what was the solution?”.

Опис

Фото взято тут.

Єдиний вміст плати – ROM, з модулем BIOS, адресу якого можна вибрати перемичкою³. Я випробував її на кількох комп’ютерах та дизасемблював код і поверхнево його проаналізував. Також, колеги підказали ще один такий пристрій з Західного ринку – його код теж (частково) дизасемблював.

Материнська плата XT-класу, Juko ST (SuperTurbo) з’явилася в мене кілька років тому, завдяки віртуальному музею комп’ютерного андеграунду, але якщо сумісні з 8-бітовими ISA VGA картки в мене знайшлися, то працездатні контролери вводу-виводу – не вдавалося добути. Так і стояла вона ‘‘безхозною’’.

В Інтернеті практично тотожні плати трапляються під іменем Unique UX-12. На жаль, я поки не зміг розібратися, чи це клон – і тоді, хто чий клон, чи просто інша назва? Виглядає, що була доволі популярною – в Інеті, зокрема, на Vogons – багато постів про неї (1, 2, 3 – лише як початок).

З появою PicoMEM, зміг трохи з нею побавитися – підкинула пару цікавинок.

• Опис
• Продуктивність
• Пропрієтарні розширення
  • Дизасемблювання TURBO.COM
  • Дизасемблювання CDISK.SYS та цікава ‘‘віртуальна’’ пам’ять
  • TU.COM
  • Дизасембльовані файли
    • TURBO.COM
    • CDISK.SYS
• Посилання
• Виноски

Нещодавно завелася в мене PicoMEM – крутезна плата оновлення, зовсім недавно створена. Я все ще під враження, то ж запрошую познайомитися і читачів.

• Опис
• Тестування
  • Тести коректності
• Експерименти з UMB
  • Особливості DOSXMAX 1.7
  • Результати
  • Файли конфігурації
    • CONFIG.SYS
    • AUTOEXEC.BAT
    • LDNE2000.BAT
• Посилання
• Виноски

Опис

Згадуючи попередній мій огляд плат оновлення, PicoMEM, заміняє більшість з них, при чому – одночасно. Базується на Raspberry Pi Zero, з мікроконтролером RP2040. На момент написання¹ вміє наступне:

• Огляд
• Досвід експлуатації
  • Софт, що постачався з комп’ютером
  • UMB
  • AST
  • XT-IDE
  • Мережа
  • MS Windows
  • Linux
  • Офісні пакети
  • Розробка
  • Файлові менеджери
  • Ігри
  • Швидкодія
  • Додаткові фото
• Низькорівневі особливості
  • Карта пам’яті
• Підсумок
• Посилання
• Виноски

Попередні машини, про які тут писав¹ – пафосні, їх мало хто міг собі дозволити. А зараз хотів би розповісти вам про значно більш скромний комп’ютер – entry level, як його називали в тогочасних оглядах – Amstrad PC1640².

Це перший мій нетривіальний “брендовий” ретрокомп’ютер³ – придбав його на початку 2014, і дуже давно планував про нього написати – але не дуже вмів. Останнім часом вже боюся, що він почне ревнувати – я все про інших пишу, та й зламається.

Фото з інструкції. Зауважте, картинка на екрані – плюс-мінус реалістична, хоч і трішки прикрашена.

Увага, багато фото, часто – технічно сумнівної якості!

• Предмет книг
• “Inside OS/2”
  • Вміст
  • Зміст
• “Advanced Os/2 Programming”
  • Вміст
  • Цікавинки
  • Зміст
• Підсумок
• Посилання
• Виноски

Продовжуючи серію ретро-літоглядів, хочу розповісти про дві книги, присвячені OS/2¹: “Inside OS/2” by Gordon Letwin, 1988 та “Advanced Os/2 Programming” by Ray Duncan, 1989.

Вони зовсім протилежні за призначенням. Друга – глибоко прагматична, а перша – навпаки, більше про ідею і принципи. Іншими словами, вони взаємно доповнюють одна одну.

Предмет книг

Дуже коротко про тему цих книг, OS/2. Це багатозадачна однокористувацька операційна система. Розпочалася як плід дружби IBM та Microsoft, потім розвивалася IBM, але з часом програла іншим ОС загального використання. Існує досі, як спеціалізована, з назвою ArcaOS.

Поміж іншого, була чи не першою масовою ОС з підтримкою потоків – напишу про це окремо.

Розпочинала своє життя як 16-бітова система для 286 – через дивні тогочасні ідеї IBM. Такими залишалися версії 1.xx – 2.xx і наступні вже були 32-бітовими². Обидві книги стосуються якраз 16-бітових варіантів OS/2 – 32-бітова з’явилася вже в 1991-1992.

• “Inside OS/2” згадує лише версію 1.00 (грудень 1987).
• “Advanced Os/2 Programming” вже знає про 1.10 (листопад 1988, при тому, що книжка містить передмову від грудня 1988) – ту, що з GUI, але говорити про GUI автор уникає.

Переходимо до огляду книг.

• Таблиця
• Джерела
  • Версії та їх дати
  • Підтримка носіїв
  • Потреба в пам’яті
• Джерело образів
  • Winworldpc
  • PCjs
  • Betaarchive
  • Old-dos
  • Інші
• Експерименти
  • MS DOS та PC DOS 3.20
  • Multitasking DOS 4.00
• Виноски

Поки писав про DOS 4.00, Tandy 1400LT тощо, регулярно мусив уточнювати всілякі подробиці щодо можливостей різних версій DOS. При чому, в різних джерелах є різнобій. То вирішив зібрати все в одному місці і потроху уточнювати.

• Огляд
  • Вміст
  • Огляд DOS 4.00
  • Огляд Multitasking DOS 4
• Компіляція DOS 4.0x
  • Оригінальний код
  • Виправивши деякі баги
  • SYS.COM
• Компіляція Multitasking (European) MS DOS 4.0
  • Цікавинки
  • cpmio.asm
  • Інтеграл
• Підсумок
• Посилання
• Виноски

Два місяці тому¹ Microsoft відкрила (майже) повні джерельні тексти MS DOS 4.00 та частину славнозвісно загадкового Multitasking чи European MS DOS 4.0², приблизно еквівалентну OEM Adaptation Kit (OAK)³. Звичайно, я зразу захотів спробувати скомпілювати та подивитися, що там із SYS.COM. Але, хоча, з підказками спільноти, це вдалося швидко, через звичну безліч справ з студентами і взагалі в УКУ, описати свої знахідки тоді не вдавалося і пишу, вкотре, безнадійно відставши від першовідкривачів.

Отож, експериментуємо.

Поки возився з SYS.COM з 86-DOS версій 0.11 та 0.34, випадково дизасемблював цю ж утиліту з 86-DOS 1.10. Тож, вирішив доповнити колекцію статей про неї.

• Аналіз
• Реконструйовані джерельні тексти

Насправді, ця стаття – трішки обман. Все почалося з того, що до 86-DOS я поліз, щоб глянути на їх SYS.COM, який багато раз дизасемблював для різних версій MS/PC-DOS.

Знайдені нові старі версії 86-DOS – 0.11 та 0.34, спричинили цілу хвилю публікацій. Десь на десятку побачених, вирішив і я спробувати їх.

• Емуляція
• Формат диску – FAT12, з 16-байтовими записами каталогу
  • Фізичний формат
  • Логічний формат
• Вміст дисків та експерименти
  • 86-DOS 0.11
    • Асемблер
  • 86-DOS 0.34
  • DEBUG.COM
  • CHKDSK.COM
• Посилання
• Виноски

Знову ж, завдяки учаснику спільноти ретрокомп’ютерщиків – засновнику Віртуального музею комп’ютерного андеграунду маємо два варіанти Compaq Portable III, з 286 та Compaq Portable 386.

Перший мій, другий – Львівського Музею Комп’ютерних Технологій.

Вони дуже схожі, насправді. Згідно Вікі, компанія поспішала випустити на ринок портативний комп’ютер, а в наявності мала хіба материнські плати 286-го, тому спершу випустила варіант з ними, до готовності новішої плати. Тому, далі в тексті я буду їх розрізняти за типом процесора – 386 чи 286.

Обережно – далі 20 Мб фотографій, більшість з яких, на жаль, неякісні або й жахливі.

• Загальний опис
  • Опціональні розширення
• Налаштування та продуктивність
  • Продуктивність
    • Теорія
    • Практика
    • Використання MODE
    • Переключення з використанням int 16h та портів
    • Результати тестування
  • Графіка
    • Теорія
    • Практика
    • Переключення з використанням портів та int 10h – теорія
    • Переключення з використанням портів та int 10h – практика
    • Продуктивність
  • Open source замінник MODECMPQ.COM
  • Конфігуратор від Compaq
    • Аномалія HDD на 286
    • Вміст CMOS
    • Файли для завантаження
  • Експерименти з розширювачем
• Досвід експлуатації
  • Обидва
  • 386
    • Windows 3.11
  • 286
    • Windows 3.00
• Підсумок
• Посилання
• Виноски

Compaq Portable III, 286, фото з журналу “Australian Personal Computer”, Volume 8, Number 6, June 1987. Мій зараз помітно жовтіший. Зверніть увагу на розкладку клавіатури.

Завдяки одному учаснику спільноти ретрокомп’ютерщиків у мене з’явився цей ноутбук, а завдяки іншому – він ще й запрацював! Оскільки машинка дуже мила, коротко розкажу про неї та покажу свої експерименти¹. Забігаючи наперед, вдалося отримати 630 Кб вільної основної пам’яті – не так погано для системи без XMS чи EMS², і це з завантаженим DOSKEY та драйвером мишки³.

Tandy 1400 LT, фото з вікі.

• Апаратне забезпечення
  • Карта пам’яті
  • BIOS
  • Тести
• DOS
  • Tandy DOS 3.2
  • Інші DOS
• UMB
  • UMB_DRVR
  • LastByte
  • USE!UMBS
  • DOS в UMB
  • Експерименти та підсумок
• Приклади використання програмного забезпечення
  • Windows 3.00
  • Ігри
  • Емуляція CP/M
  • Розробка
• Підсумок
• Посилання
• Виноски

Моїм першим комп’ютером був “Пошук-1”¹. В середині 90-х, навіть у нас, це була глибоко застаріла машина. Тому, про Pentium MMX-200, який з’явився в 1999-му², часто кажу “мій перший справжній комп’ютер”. Але і з “Пошуком-1” пов’язано багато спогадів – перші спроби бути користувачем, перші спроби програмувати, колупатися в файлових системах, писати віруси тощо.

Написано про цю машину немало: wiki і посилання там, зокрема: “ПК Поиск” та всілякий софт – поки до того навряд чи зможу щось додати, тому пост – більше ностальгічний.

• Огляд
• Розширювачі
• “Характеризація”
  • Продуктивність
  • Мережа
  • Інше
• Байки та фото
  • DEBUG.COM як командний інтерпретатор
  • Віруси
  • Volkov Commander
  • Turbo Basic 1
  • Turbo Pascal
  • Arkanoid
  • Paratrooper
  • NZ
  • Star Control
  • Elites
  • Інше
• Минуле, якого не було
  • Windows
  • DOS Navigator
  • Браузери
  • ELSK
  • Cobol
  • Інші мови програмування
  • Інше
• Підсумок
• Посилання
• Виноски

• RAM
• Ввід-вивід
  • HDD
  • FDD
  • Мережа
  • Інше
• Сучасні клони ретро-комп’ютерів
  • CP/M
  • XT
• Посилання
• Виноски

Виявилося,нові плати оновлення та інше обладнання для ретрокомп’ютерів, розробляють та продають досі. При тому, IBM PC, певне, навіть не найпопулярніша платформа.

Коротко розповім про деякі плати, які або вже використовую, або хотів би мати – не намагаючись досягнути повноти. Власне, це було б важко – список лише на Tindie справляє враження.

• Огляд
  • На Amstrad 1640
  • EMS, Windows тощо
    • Спроба використати додаткові утиліти
  • На Compaq Portable III
• Додаток – AST SixPackPlus
• Виноски

Огляд

Один із моїх улюблених костилів епохи IBM PC – EMS. Причому, її емуляція на 286+ – не так цікаво, хочеться для справжнього 8086/88-комп’ютера – IBM-XT-подібного. Плат із такою пам’яттю було помітно більше, ніж “Дивних плат оновлення”, тому придбати їх на ebay реально, хоча й вимагало певної терплячості, поки з’являється лоти із прийнятними цінами.

Моя AST Rampage. На фото – 256 Кб RAM. На жаль, роз’єм для Daughter board не розпаяний.

• “DOS: Beyond 640K”
  • Про книгу
• Плати оновлення
  • Intel Inboard 386
  • Intel SnapIn
  • Інші оновлення до 386
  • Orchid Tiny Turbo 286
    • Orchid PCTurbo 286e
  • Make-It 486
  • All Charge Card
  • Фінал епохи
  • Додаток – пам’ять замість HDD
• Додаткові посилання
• Виноски

“DOS: Beyond 640K”

Останні роки, замість художньої літератури, часто читаю старі комп’ютерні книжки. Про деякі вже писав, про інші ще планую. Поміж них трапилася “DOS: Beyond 640K” by James S. Forney, 2nd ed., 1992 року. Читати її було жахливо. Автор знову і знову повторював одне і те ж, трішки різними словами, а коли дістало так, що написав комусь поскаржитися, на наступній сторінці автор буквально сказав: “Повторю ще раз” і скопіював попередній абзац. Навіщо ж я її читав? Це хороший спосіб зануритися в атмосферу тодішніх “персоналок” – часто дуже відмінну від сучасного світу.

Поміж іншого, там були описані плати оновлення (upgrade) для тогочасних комп’ютерів. І карти ті були настільки, для наших часів, незвичні, що я вирішив про них написати.

• Огляд
• Microsoft COBOL
  • MS COBOL 4.65
  • MS COBOL 4.01
• Micro Focus COBOL
  • CIS COBOL
  • Level II COBOL
• Nevada COBOL
• Підсумок
• Додаток – образи дисків, використані в цьому пості
• Виноски

Огляд

COBOL – мова дуже давня, але асоціюється з великими машинами, тому для мене було великим сюрпризом зустріти її для CP/M і комп’ютерів класу Osborne.

• SID – Symbolic debugger
• DDT – Dynamic debugging tool
• Виноски

Короткий огляд дебагерів, з якими зіткнувся, поки експериментував із асемблерами – не прагнучи до повноти.

• Огляд
  • i8080 Hello world
  • Z80 Hello world
• CP/M Macro Assembler
  • Несподівана проблема
• CP/M Assembler
• CP/M Relocatable Macro Assembler
• Microsoft M80
  • Опції M80
  • Опції L80
  • Підтримка Z80
  • Підсумок
• SLR Systems Z80ASM
  • Z80DIS
• 2500 A.D. SOFTWARE ASM
• MITEK Relocating Macro Assembler
• ZSM / Z80ASMUK
• Підсумок
• Додаток – образи дисків, використані в цьому пості
• Додаток – порівняння мнемонік Z80 та i8080
• Виноски

Огляд

CP/M існує для кількох сімейств процесорів. Поміж восьмибітових це Z80, i8080 та i8085. Для випробувань асемблерів використовую два варіанти – чисто для i8080 і з мнемоніками Z80. Різниця між їх системами команд та мнемоніками описана, наприклад, в: “8080A/Z80 compatibility”.

Приклад, на якому буду випробовувати – тривіальний ‘‘Hello, world’’, який виводить текст за допомогою славнозвісний¹ системний виклик 9 – ‘‘Output string’’, код якого передається регістром C, адреса стрічки в DE, а стрічка має закінчуватися символом ‘$’.

• te
• Портування te під Osborne Executive
• Портування te під Osborne 1
• Компілювання te
• Особливості te
• Виноски

te

Важливий інструмент для ‘‘реконструкторських’’ експериментів – текстовий редактор. Працювати з ED.COM я поки не готовий. Хоча редагувати файли із кодом можна в WordStar – кажуть, у свій час його для того і використовували, мені не дуже сподобалося – він громіздкий. Пошуки виявили сучасну альтернативу – текстовий редактор te для CP/M, від MiguelVis – великого ентузіаста CP/M.

Поки менш-більш хаотично – оскільки не раз доводилося їх знову і знову шукати, але колись може впорядкую.

• Огляд
• Файлова система з точки зору користувача
• Вбудовані команди
• Стандартні транзієнтні команди
  • DIR.COM
  • DEVICE.COM
  • PIP.COM
  • DDT.COM
  • SID.COM
  • ED.COM
  • STAT.COM
  • COPYSYS.COM
  • DATE.COM
  • DUMP.COM
  • GET.COM
  • INITDIR.COM
  • PUT.COM
  • SET.COM
  • SHOW.COM
  • SUBMIT.COM
  • PROFILE.SUB
• Виноски

Книжок по CP/M¹ було багато – навіть в документації до Osborne-ів є детальна інструкція, тому тут лише коротка ‘‘шпаргалка’’.

• MyZ80
• Емулятор Altair32

Інші цікаві емулятори, з якими експериментував менше.

• MAME
  • Робота із образами дисків
  • Інша діагностика емулятора
    • Назви дисплеїв
    • Інше
  • Клавіатура
  • Шум дисководу і перекомпіляція
• Виноски

MAME

Шукав емулятори для Osborne, спеціалізованих не знайшов, але виявив, що MAME їх підтримує. Трохи недолюблюю цей емулятор¹, але корисність його беззаперечна!

Osborne 1 підтримується нормально. Osborne Executive помічено як такий, що не працює, але, хоча у нього є свої проблеми², в цілому – використовувати можна. Osborne Vixen теж підтримується, хоча ретельно не тестував.

RunCPM

Існують емулятори конкретних систем, на яких можна виконувати код CP/M, портованих для них. Але існують і генералізовані емулятори, що дозволяють працювати з CP/M безпосередньо, емулюючи тим чи іншим способом диски та інші засоби комунікації з залізом.

Вони дуже корисні для розробки під цю ОС.

Не претендуючи на повноту охоплення, після тривалих пошуків і випробування кількох варіантів, зупинився на RunCPM.

• Огляд проблеми
  • Оригінальні образи
  • Дисководи
  • Дискети
  • Запис за допомогою Imagedisk
  • Утиліти для редагування образів
    • Компілювання libdsk та cpmtools
      • Пошук файлів конфігурації утилітами
    • Опис форматів
  • Редагування образів
    • cpmtools
    • libdsk
• Додаток – манівцями
  • ImageDisk
    • TD02IMD
    • IMDU: ImageDisk Utility
    • BIN2IMD: Binary to ImageDisk .IMD utility
  • Перший успішний workflow
• Виноски

Огляд проблеми

IBM PC-сумісні комп’ютери¹ трохи стандартизували формати дискет, тому, для комп’ютерів цієї епохи домінують побайтові образи – й так зрозуміло, що сектор 512 байт, формат визначається BPB у бут-секторі, а де не визначається (для дисків епохи DOS 1.xx) – можна вгадати за розміром. Ілюстрація – плагін для Total Commander-а, який працює лише із ‘‘плоскими’’ образами, відкриває абсолютну більшість образів дискет, скачаних із сайтів з ретро-софтом.

Звичайно, залишалися нестандартні формати, дискети із захистом від копіювання, формати інших операційних систем – не сімейства MS-DOS і похідних від них. Завдяки низькорівневій природі апаратури дисководів, можливими були безліч варіацій. Для роботи із ними було створено спеціалізоване програмне забезпечення. Великого поширення набули Teledisk (типове розширення .td0) та Imagedisk (.imd) – у своїх образах вони зберігають службову інформацію, дозволяючи відтворити такі ‘‘хитрі’’ образи².

Однак, із CP/M ситуація інша. Різні комп’ютери обладнувалися різними, часто не сумісними між собою, дисководами. Вони різні за розміром – 8”, 5.25”, 3.5”, 3”; різні за принципами – soft sectors vs hard sectors; кількістю сторін (іншими словами – магнітних голівок), кількістю треків, розміром секторів, skewing-ом тощо.

• Огляд
  • Osborne Executive
    • Карта пам’яті
  • Osborne 1
    • Карта пам’яті
• Виноски

Огляд

Osborne Executive – нащадок Osborne 1, який вважають першим масовим портативним комп’ютером. Як компроміс між переписуванням із відкритих джерел і бажанням мати всю необхідну інформацію під руками, наведу тут лише основні характеристики – найбільш загальні, або ті, що знадобилися в процесі роботи.

• Огляд
  • Вміст
  • Огляд DOS 4.00
  • Огляд Multitasking DOS 4
• Компіляція DOS 4.0x
  • Оригінальний код
  • Виправивши деякі баги
  • SYS.COM
• Компіляція Multitasking (European) MS DOS 4.0
  • Цікавинки
  • cpmio.asm
  • Інтеграл
• Підсумок
• Посилання
• Виноски

Два місяці тому¹ Microsoft відкрила (майже) повні джерельні тексти MS DOS 4.00 та частину славнозвісно загадкового Multitasking чи European MS DOS 4.0², приблизно еквівалентну OEM Adaptation Kit (OAK)³. Звичайно, я зразу захотів спробувати скомпілювати та подивитися, що там із SYS.COM. Але, хоча, з підказками спільноти, це вдалося швидко, через звичну безліч справ з студентами і взагалі в УКУ, описати свої знахідки тоді не вдавалося і пишу, вкотре, безнадійно відставши від першовідкривачів.

Отож, експериментуємо.

Знову ж, завдяки учаснику спільноти ретрокомп’ютерщиків – засновнику Віртуального музею комп’ютерного андеграунду маємо два варіанти Compaq Portable III, з 286 та Compaq Portable 386.

Перший мій, другий – Львівського Музею Комп’ютерних Технологій.

Вони дуже схожі, насправді. Згідно Вікі, компанія поспішала випустити на ринок портативний комп’ютер, а в наявності мала хіба материнські плати 286-го, тому спершу випустила варіант з ними, до готовності новішої плати. Тому, далі в тексті я буду їх розрізняти за типом процесора – 386 чи 286.

Обережно – далі 20 Мб фотографій, більшість з яких, на жаль, неякісні або й жахливі.

• Загальний опис
  • Опціональні розширення
• Налаштування та продуктивність
  • Продуктивність
    • Теорія
    • Практика
    • Використання MODE
    • Переключення з використанням int 16h та портів
    • Результати тестування
  • Графіка
    • Теорія
    • Практика
    • Переключення з використанням портів та int 10h – теорія
    • Переключення з використанням портів та int 10h – практика
    • Продуктивність
  • Open source замінник MODECMPQ.COM
  • Конфігуратор від Compaq
    • Аномалія HDD на 286
    • Вміст CMOS
    • Файли для завантаження
  • Експерименти з розширювачем
• Досвід експлуатації
  • Обидва
  • 386
    • Windows 3.11
  • 286
    • Windows 3.00
• Підсумок
• Посилання
• Виноски

Compaq Portable III, 286, фото з журналу “Australian Personal Computer”, Volume 8, Number 6, June 1987. Мій зараз помітно жовтіший. Зверніть увагу на розкладку клавіатури.

Завдяки одному учаснику спільноти ретрокомп’ютерщиків у мене з’явився цей ноутбук, а завдяки іншому – він ще й запрацював! Оскільки машинка дуже мила, коротко розкажу про неї та покажу свої експерименти¹. Забігаючи наперед, вдалося отримати 630 Кб вільної основної пам’яті – не так погано для системи без XMS чи EMS², і це з завантаженим DOSKEY та драйвером мишки³.

Tandy 1400 LT, фото з вікі.

• Апаратне забезпечення
  • Карта пам’яті
  • BIOS
  • Тести
• DOS
  • Tandy DOS 3.2
  • Інші DOS
• UMB
  • UMB_DRVR
  • LastByte
  • USE!UMBS
  • DOS в UMB
  • Експерименти та підсумок
• Приклади використання програмного забезпечення
  • Windows 3.00
  • Ігри
  • Емуляція CP/M
  • Розробка
• Підсумок
• Посилання
• Виноски

Моїм першим комп’ютером був “Пошук-1”¹. В середині 90-х, навіть у нас, це була глибоко застаріла машина. Тому, про Pentium MMX-200, який з’явився в 1999-му², часто кажу “мій перший справжній комп’ютер”. Але і з “Пошуком-1” пов’язано багато спогадів – перші спроби бути користувачем, перші спроби програмувати, колупатися в файлових системах, писати віруси тощо.

Написано про цю машину немало: wiki і посилання там, зокрема: “ПК Поиск” та всілякий софт – поки до того навряд чи зможу щось додати, тому пост – більше ностальгічний.

• Огляд
• Розширювачі
• “Характеризація”
  • Продуктивність
  • Мережа
  • Інше
• Байки та фото
  • DEBUG.COM як командний інтерпретатор
  • Віруси
  • Volkov Commander
  • Turbo Basic 1
  • Turbo Pascal
  • Arkanoid
  • Paratrooper
  • NZ
  • Star Control
  • Elites
  • Інше
• Минуле, якого не було
  • Windows
  • DOS Navigator
  • Браузери
  • ELSK
  • Cobol
  • Інші мови програмування
  • Інше
• Підсумок
• Посилання
• Виноски

• RAM
• Ввід-вивід
  • HDD
  • FDD
  • Мережа
  • Інше
• Сучасні клони ретро-комп’ютерів
  • CP/M
  • XT
• Посилання
• Виноски

Виявилося,нові плати оновлення та інше обладнання для ретрокомп’ютерів, розробляють та продають досі. При тому, IBM PC, певне, навіть не найпопулярніша платформа.

Коротко розповім про деякі плати, які або вже використовую, або хотів би мати – не намагаючись досягнути повноти. Власне, це було б важко – список лише на Tindie справляє враження.

• Огляд
  • На Amstrad 1640
  • EMS, Windows тощо
    • Спроба використати додаткові утиліти
  • На Compaq Portable III
• Додаток – AST SixPackPlus
• Виноски

Огляд

Один із моїх улюблених костилів епохи IBM PC – EMS. Причому, її емуляція на 286+ – не так цікаво, хочеться для справжнього 8086/88-комп’ютера – IBM-XT-подібного. Плат із такою пам’яттю було помітно більше, ніж “Дивних плат оновлення”, тому придбати їх на ebay реально, хоча й вимагало певної терплячості, поки з’являється лоти із прийнятними цінами.

Моя AST Rampage. На фото – 256 Кб RAM. На жаль, роз’єм для Daughter board не розпаяний.

• “DOS: Beyond 640K”
  • Про книгу
• Плати оновлення
  • Intel Inboard 386
  • Intel SnapIn
  • Інші оновлення до 386
  • Orchid Tiny Turbo 286
    • Orchid PCTurbo 286e
  • Make-It 486
  • All Charge Card
  • Фінал епохи
  • Додаток – пам’ять замість HDD
• Додаткові посилання
• Виноски

“DOS: Beyond 640K”

Останні роки, замість художньої літератури, часто читаю старі комп’ютерні книжки. Про деякі вже писав, про інші ще планую. Поміж них трапилася “DOS: Beyond 640K” by James S. Forney, 2nd ed., 1992 року. Читати її було жахливо. Автор знову і знову повторював одне і те ж, трішки різними словами, а коли дістало так, що написав комусь поскаржитися, на наступній сторінці автор буквально сказав: “Повторю ще раз” і скопіював попередній абзац. Навіщо ж я її читав? Це хороший спосіб зануритися в атмосферу тодішніх “персоналок” – часто дуже відмінну від сучасного світу.

Поміж іншого, там були описані плати оновлення (upgrade) для тогочасних комп’ютерів. І карти ті були настільки, для наших часів, незвичні, що я вирішив про них написати.

• SID – Symbolic debugger
• DDT – Dynamic debugging tool
• Виноски

Короткий огляд дебагерів, з якими зіткнувся, поки експериментував із асемблерами – не прагнучи до повноти.

• Огляд
  • i8080 Hello world
  • Z80 Hello world
• CP/M Macro Assembler
  • Несподівана проблема
• CP/M Assembler
• CP/M Relocatable Macro Assembler
• Microsoft M80
  • Опції M80
  • Опції L80
  • Підтримка Z80
  • Підсумок
• SLR Systems Z80ASM
  • Z80DIS
• 2500 A.D. SOFTWARE ASM
• MITEK Relocating Macro Assembler
• ZSM / Z80ASMUK
• Підсумок
• Додаток – образи дисків, використані в цьому пості
• Додаток – порівняння мнемонік Z80 та i8080
• Виноски

Огляд

CP/M існує для кількох сімейств процесорів. Поміж восьмибітових це Z80, i8080 та i8085. Для випробувань асемблерів використовую два варіанти – чисто для i8080 і з мнемоніками Z80. Різниця між їх системами команд та мнемоніками описана, наприклад, в: “8080A/Z80 compatibility”.

Приклад, на якому буду випробовувати – тривіальний ‘‘Hello, world’’, який виводить текст за допомогою славнозвісний¹ системний виклик 9 – ‘‘Output string’’, код якого передається регістром C, адреса стрічки в DE, а стрічка має закінчуватися символом ‘$’.

• MAME
  • Робота із образами дисків
  • Інша діагностика емулятора
    • Назви дисплеїв
    • Інше
  • Клавіатура
  • Шум дисководу і перекомпіляція
• Виноски

MAME

Шукав емулятори для Osborne, спеціалізованих не знайшов, але виявив, що MAME їх підтримує. Трохи недолюблюю цей емулятор¹, але корисність його беззаперечна!

Osborne 1 підтримується нормально. Osborne Executive помічено як такий, що не працює, але, хоча у нього є свої проблеми², в цілому – використовувати можна. Osborne Vixen теж підтримується, хоча ретельно не тестував.

• Огляд
  • Osborne Executive
    • Карта пам’яті
  • Osborne 1
    • Карта пам’яті
• Виноски

Огляд

Osborne Executive – нащадок Osborne 1, який вважають першим масовим портативним комп’ютером. Як компроміс між переписуванням із відкритих джерел і бажанням мати всю необхідну інформацію під руками, наведу тут лише основні характеристики – найбільш загальні, або ті, що знадобилися в процесі роботи.

Лабораторія “Лампа” розповсюджує дуже класні матеріали, поміж них – списки літератури. Оскільки Фейсбук – річ ефемерна, з дозволу автора, дублюю в себе. Текст далі – належить “Відкритій лабораторії електроніки Lampa”.

Всі права в авторів і вся вдячність – їм же!

• POSIX/libc/Linux/GNU libc
  • Зловісна функція gets()
  • Функція fgets()
  • Функція strerror()
  • Функція strerror_r()
  • Функція getwd()
  • Функція getсwd()
  • Функція get_current_dir_name()
  • Функція fmemopen()
  • Функція open_memstream()
  • Системний виклик readlink()
  • Функції basename() та dirname()
• Win32/Win64 API
  • Функція WinAPI GetCurrentDirectory()
  • Функції WinAPI StringCbGetsA(), StringCbGetsW(), StringCchGetsA(), StringCchGetsW()
  • Функція WinAPI CreateProcessW()
  • Функція WinAPI з Tool Help Library, Heap32Next()
• Додатки
  • Змінна errno
  • Про довіру до програмістів
  • Сімейство sprintf
• Висновки 

Розповідаю студентам про низькорівневі API POSIX-сумісних систем – системні виклики та функції libc. Для порівняння зачіпаю підходи MS Windows та FreeRTOS. Та й місцями сам дивуюся зоопарку різноманітних непослідовностей у цих засобах. Більшість зумовлені історичними причинами разом із потребою підтримувати зворотну сумісність, частина – технічними, які я не розумію через недостатній досвід у відповідних сферах¹, щось ще, певне, аналогом дрейфу генів із теорії еволюції… 

Один із найпрямолінійніших прикладів такої заплутаності – менеджмент пам’яті під буфер, де операційна система (ОС) має покласти якусь інформацію. Розповідаючи про функції нижче, наголошую студентам – завчати нюанси конкретних функцій не потрібно. Якщо будете щодня з тим стикатися – саме осяде в голові. Пам’ятайте спектр ідей – щоб розуміти прочитане правильно (а не додумувати згідно своїх фантазій – поширена цитата: “я думав/ла воно ж само якось виділить/звільнить/знайде?”) та обов’язково звіряйтеся із документацією. Але після підготовки до відповідних пар вирішив, свіжими слідами, записати типові приклади. 

• Ілюстрації проблеми
  • Рекурентна послідовність Мюллера
  • Десяткова аналогія
• Комп’ютерні дробові числа
  • Коротке пояснення деяких загальних термінів
  • Двійкові дробові числа
  • Представлення в комп’ютері
  • Спеціальні значення
    • Infinity
    • NaN
    • Нуль
  • Приклад – FP5
  • Денормалізовані числа
• IEEE 754
  • Основні двійкові стандарти
  • Заокруглення
  • Виключення
  • Апаратна реалізація IEEE 754
    • Little endian та big endian
• IEEE 754 в програмуванні
  • Підтримка мовами програмування
    • Інформація про типи C/C++
  • Програмне керування для x86/x87 – низькорівневе
    • Керування виключеннями в x86
    • Керування заокругленням для x86
    • Додаткова точність 80-бітового представлення
    • Вимкнення денормалізованих чисел для SSE (x86)
  • ARM AArch64
  • RISC-V
  • Alpha AXP
  • SPARC v9
  • CUDA
  • Програмне керування – високорівневе
    • Стандартні засоби C та C++
      • Керування заокругленням
      • Інше
    • POSIX
    • Нестандартні засоби – MSVC
    • GCC -ffast-math
    • Clang -ffast-math
    • MSVC – /fp:fast аналог, -ffast-math
    • Засоби GSL – GNU Scientific Library
    • Засоби Boost
• FP8
  • Опис
  • Вправи
  • Завдання
    • Завдання 1
    • Завдання 2
• Підсумок
• Додатки
  • Fixed point
  • Нестандартні floating point типи
  • Жартівливі FP4 та FP3
    • FP4, формат: s e mm
    • FP4, формат: s ee m
    • FP3
  • NaN-boxing
  • Історичні представлення
    • IBM 704
    • IBM 7030 Stretch
    • ЕОМ “Київ”
• Посилання
  • Головні тексти
  • Додатково
• Виноски

Floating point numbers – числа із рухомою крапкою¹. Давайте розглянемо, як їх представляють в комп’ютерах і які це має наслідки для обчислень.

Ілюстрації проблеми

Рекурентна послідовність Мюллера

Перш ніж перейти до подробиць, спробуйте обчислити таку рекурентну послідовність, де всі змінні – floating point², з допомогою будь-якої мови програмування – Python, C, C++, Rust, Lua тощо:

fn(x, y) :=  108 - (815 - 1500/y)/x
v_0 = 4 
v_1 = 4.25 
v_i = fn(v_{i-1}, v_{i-2}) 

• Прикол
• Випробування
  • GCC
  • Clang
  • MSVC
• Підсумок
• Інші дипломні приколи
• Виноски

Прикол

Люблю С++, використовую її цілу вічність, викладаю тривалий час. Звичайно, усвідомлюю недоліки – як то кажуть, “ти змушуєш мою голову битися частіше”, періодами за це ненавиджу. Але, все ж, значна частина складнощів – не через саму мову. Свій вклад дає давня історія, багаж зворотної сумісності і безлічі застарілих практик¹. Однак, підозрюю, вагому роль відіграє також щось схоже на переляк – внаслідок заплутаності через складність мови і безлічі правил.

Наштовхнув мене на цю думку код, який трапився в дипломній роботі мого студента – дуже потужного.

• Таблиця
• Джерела
  • Версії та їх дати
  • Підтримка носіїв
  • Потреба в пам’яті
• Джерело образів
  • Winworldpc
  • PCjs
  • Betaarchive
  • Old-dos
  • Інші
• Експерименти
  • MS DOS та PC DOS 3.20
  • Multitasking DOS 4.00
• Виноски

Поки писав про DOS 4.00, Tandy 1400LT тощо, регулярно мусив уточнювати всілякі подробиці щодо можливостей різних версій DOS. При чому, в різних джерелах є різнобій. То вирішив зібрати все в одному місці і потроху уточнювати.

Поки возився з SYS.COM з 86-DOS версій 0.11 та 0.34, випадково дизасемблював цю ж утиліту з 86-DOS 1.10. Тож, вирішив доповнити колекцію статей про неї.

• Аналіз
• Реконструйовані джерельні тексти

Насправді, ця стаття – трішки обман. Все почалося з того, що до 86-DOS я поліз, щоб глянути на їх SYS.COM, який багато раз дизасемблював для різних версій MS/PC-DOS.

Знайдені нові старі версії 86-DOS – 0.11 та 0.34, спричинили цілу хвилю публікацій. Десь на десятку побачених, вирішив і я спробувати їх.

• Емуляція
• Формат диску – FAT12, з 16-байтовими записами каталогу
  • Фізичний формат
  • Логічний формат
• Вміст дисків та експерименти
  • 86-DOS 0.11
    • Асемблер
  • 86-DOS 0.34
  • DEBUG.COM
  • CHKDSK.COM
• Посилання
• Виноски

Крім підручників KDE (1, 2), переклав тоді ще підручник по Xlib. Що цікаво, він ще цілком актуальний – завдяки стабільності X Window System.

Оригінальний архів тут. Також, доступний оригінальний сайт.

Xlib програмування: короткий курс

• Christophe Tronche
• 1998-02-01 (за датою файлів у архіві)

• Переклад: Олег Фаренюк, 25 січня 2001

• Xlib програмування: короткий курс
  • Вступ
  • prog-1.cc
  • Анатомія базової Xlib програми
  • prog-2.cc
  • Що означають всі ці розмови про ‘клієнт-сервер’ ?
    • Що таке клієнт-серверна архітектура?
    • Переваги клієнт-серверної архітектури
    • Структура клієнт-серверної архітектури X
• Виноски

Вступ

Я не знайшов в мережі Web ніякого задовільного курсу програмування з допомогою (для) Xlib. Більшість з них, як на мій смак, занадто Motif-орієнтовані. Крім того, я відповідаю на питання по X програмуванню майже щодня, тому почав разом збирати разом ці маленькі огляди (coursewares).

Важливі зауваження: приклади програм написані на C++, але це в основному, щоб мати можливість оголошувати змінні де завгодно¹.

Другий ретро-підручник про KDE, з перекладених зимою 2001 року. Перший тут.

Оригінальний архів тут.

KHello

Це KDE версія найвідомішої програми – Hello World!. Якщо ви ніколи не писали програм для KDE, вона для вас.

• Daniel Marjamaki
• 2000-02-01

• Переклад: Олег Фаренюк, 25 січня 2001

• KHello
• KHello 1 - Найпростіша можлива KDE програма
  • Опис
  • Текст
  • Пояснення до коду
  • Компіляція
• KHello 2 - Створення класу вікна
  • Опис
  • Текст
  • Пояснення до коду
  • Компіляція
• KHello 3 – Додаємо кнопки
  • Опис
  • Текст
  • Пояснення до коду
  • Компіляція
• KHello 4 – Додаємо Меню
  • Опис
  • Текст
  • Важливий код
  • Компіляція

Колись давно, зимою 2001 року, опинившись ізольованим від зовнішнього світу та з дуже депресивним настроєм, переклав два підручника KDE та один по xlib, але якось так вийшло, що ніде не викладав їх. То вирішив поділитися ними вже як ретро-матеріалами. Викладаю лише з мінімальними правками – ось перший з них.

Існує дещо новіша версія, 1.2, (локальна копія тут, вона вийшла вже пізніше, в 2002. Оригінальний архів не можу знайти, знайшов лише html-файли.

Підручник KDE

• v1.1.2
• 18/7/2000 Malaga, Spain
• © 1999,2000 Antonio Larrosa
• Antonio Larrosa Jimenez¹
• Переклад: Олег Фаренюк, 25 січня 2001

• Підручник KDE
  • Introduction
    • Компіляція KDE програми
    • moc
    • Додаткова інформація
      • Читайте документацію
      • Контакти
      • IDE
      • Інструкції по розробці інтерфейсу користувача
  • p1
  • p2
  • p3
  • p4
  • p5
  • p6
    • Scripting
  • p7
  • p8
  • p9
• Виноски

Моє знайомство з Linux-ом почалося в 2000-му році. Тоді у мене був Pentium 200 MMX, з 32 Мб RAM. Відеокарта – щось типу S3 Virge/4Мб, не пам’ятаю точно. Перші Linux-и, які мені трапилися у магазинчику дисків, десь на бічній вул. Шевченка¹, були Slackware та Mandrake. Останній видався спокусливішим, тож купив його. Це був Mandrake 7, але лише перший диск. Він в мене все ще є, але, на жаль, тріснув ще тоді. Тож, потім я купив Mandrake 8 – два диски. Вони доволі швидко теж тріснули, але то вже таке – знайомство з Linux-ом відбулося.

Недавно натрапив на історію Mandrake та й вирішив нагадати собі, як це було. Далі багато картинок і трішки спогадів та рефлексій.

• Диски та інсталяція
• Використання
• Щодо емуляторів
• Додатки
• Підсумки
• Посилання
• Виноски

• Опис
• Фото та інструкція
  • Коробочка
  • Інструкція
• Посилання
• Виноски

Трапився мені¹ цікавий артефакт епохи. Як відомо, в кінці 20-го сторіччя виникла проблема – багато коду покладалося на двоцифрову дату. З одного боку, проблема була серйозна – що б там ‘‘нехтувачі’’ не казали, з іншого – як завжди, дуже перебільшена в медіа². Детальніше див., наприклад, вікіпедію та статтю “What was the Y2K problem and what was the solution?”.

Опис

Фото взято тут.

Єдиний вміст плати – ROM, з модулем BIOS, адресу якого можна вибрати перемичкою³. Я випробував її на кількох комп’ютерах та дизасемблював код і поверхнево його проаналізував. Також, колеги підказали ще один такий пристрій з Західного ринку – його код теж (частково) дизасемблював.

Материнська плата XT-класу, Juko ST (SuperTurbo) з’явилася в мене кілька років тому, завдяки віртуальному музею комп’ютерного андеграунду, але якщо сумісні з 8-бітовими ISA VGA картки в мене знайшлися, то працездатні контролери вводу-виводу – не вдавалося добути. Так і стояла вона ‘‘безхозною’’.

В Інтернеті практично тотожні плати трапляються під іменем Unique UX-12. На жаль, я поки не зміг розібратися, чи це клон – і тоді, хто чий клон, чи просто інша назва? Виглядає, що була доволі популярною – в Інеті, зокрема, на Vogons – багато постів про неї (1, 2, 3 – лише як початок).

З появою PicoMEM, зміг трохи з нею побавитися – підкинула пару цікавинок.

• Опис
• Продуктивність
• Пропрієтарні розширення
  • Дизасемблювання TURBO.COM
  • Дизасемблювання CDISK.SYS та цікава ‘‘віртуальна’’ пам’ять
  • TU.COM
  • Дизасембльовані файли
    • TURBO.COM
    • CDISK.SYS
• Посилання
• Виноски

Нещодавно завелася в мене PicoMEM – крутезна плата оновлення, зовсім недавно створена. Я все ще під враження, то ж запрошую познайомитися і читачів.

• Опис
• Тестування
  • Тести коректності
• Експерименти з UMB
  • Особливості DOSXMAX 1.7
  • Результати
  • Файли конфігурації
    • CONFIG.SYS
    • AUTOEXEC.BAT
    • LDNE2000.BAT
• Посилання
• Виноски

Опис

Згадуючи попередній мій огляд плат оновлення, PicoMEM, заміняє більшість з них, при чому – одночасно. Базується на Raspberry Pi Zero, з мікроконтролером RP2040. На момент написання¹ вміє наступне:

• MAME
  • Робота із образами дисків
  • Інша діагностика емулятора
    • Назви дисплеїв
    • Інше
  • Клавіатура
  • Шум дисководу і перекомпіляція
• Виноски

MAME

Шукав емулятори для Osborne, спеціалізованих не знайшов, але виявив, що MAME їх підтримує. Трохи недолюблюю цей емулятор¹, але корисність його беззаперечна!

Osborne 1 підтримується нормально. Osborne Executive помічено як такий, що не працює, але, хоча у нього є свої проблеми², в цілому – використовувати можна. Osborne Vixen теж підтримується, хоча ретельно не тестував.

• Огляд
  • Osborne Executive
    • Карта пам’яті
  • Osborne 1
    • Карта пам’яті
• Виноски

Огляд

Osborne Executive – нащадок Osborne 1, який вважають першим масовим портативним комп’ютером. Як компроміс між переписуванням із відкритих джерел і бажанням мати всю необхідну інформацію під руками, наведу тут лише основні характеристики – найбільш загальні, або ті, що знадобилися в процесі роботи.

• SID – Symbolic debugger
• DDT – Dynamic debugging tool
• Виноски

Короткий огляд дебагерів, з якими зіткнувся, поки експериментував із асемблерами – не прагнучи до повноти.

• Огляд
  • i8080 Hello world
  • Z80 Hello world
• CP/M Macro Assembler
  • Несподівана проблема
• CP/M Assembler
• CP/M Relocatable Macro Assembler
• Microsoft M80
  • Опції M80
  • Опції L80
  • Підтримка Z80
  • Підсумок
• SLR Systems Z80ASM
  • Z80DIS
• 2500 A.D. SOFTWARE ASM
• MITEK Relocating Macro Assembler
• ZSM / Z80ASMUK
• Підсумок
• Додаток – образи дисків, використані в цьому пості
• Додаток – порівняння мнемонік Z80 та i8080
• Виноски

Огляд

CP/M існує для кількох сімейств процесорів. Поміж восьмибітових це Z80, i8080 та i8085. Для випробувань асемблерів використовую два варіанти – чисто для i8080 і з мнемоніками Z80. Різниця між їх системами команд та мнемоніками описана, наприклад, в: “8080A/Z80 compatibility”.

Приклад, на якому буду випробовувати – тривіальний ‘‘Hello, world’’, який виводить текст за допомогою славнозвісний¹ системний виклик 9 – ‘‘Output string’’, код якого передається регістром C, адреса стрічки в DE, а стрічка має закінчуватися символом ‘$’.

• SID – Symbolic debugger
• DDT – Dynamic debugging tool
• Виноски

Короткий огляд дебагерів, з якими зіткнувся, поки експериментував із асемблерами – не прагнучи до повноти.

• Огляд
  • i8080 Hello world
  • Z80 Hello world
• CP/M Macro Assembler
  • Несподівана проблема
• CP/M Assembler
• CP/M Relocatable Macro Assembler
• Microsoft M80
  • Опції M80
  • Опції L80
  • Підтримка Z80
  • Підсумок
• SLR Systems Z80ASM
  • Z80DIS
• 2500 A.D. SOFTWARE ASM
• MITEK Relocating Macro Assembler
• ZSM / Z80ASMUK
• Підсумок
• Додаток – образи дисків, використані в цьому пості
• Додаток – порівняння мнемонік Z80 та i8080
• Виноски

Огляд

CP/M існує для кількох сімейств процесорів. Поміж восьмибітових це Z80, i8080 та i8085. Для випробувань асемблерів використовую два варіанти – чисто для i8080 і з мнемоніками Z80. Різниця між їх системами команд та мнемоніками описана, наприклад, в: “8080A/Z80 compatibility”.

Приклад, на якому буду випробовувати – тривіальний ‘‘Hello, world’’, який виводить текст за допомогою славнозвісний¹ системний виклик 9 – ‘‘Output string’’, код якого передається регістром C, адреса стрічки в DE, а стрічка має закінчуватися символом ‘$’.

Поки возився з SYS.COM з 86-DOS версій 0.11 та 0.34, випадково дизасемблював цю ж утиліту з 86-DOS 1.10. Тож, вирішив доповнити колекцію статей про неї.

• Аналіз
• Реконструйовані джерельні тексти

Насправді, ця стаття – трішки обман. Все почалося з того, що до 86-DOS я поліз, щоб глянути на їх SYS.COM, який багато раз дизасемблював для різних версій MS/PC-DOS.

Другий ретро-підручник про KDE, з перекладених зимою 2001 року. Перший тут.

Оригінальний архів тут.

KHello

Це KDE версія найвідомішої програми – Hello World!. Якщо ви ніколи не писали програм для KDE, вона для вас.

• Daniel Marjamaki
• 2000-02-01

• Переклад: Олег Фаренюк, 25 січня 2001

• KHello
• KHello 1 - Найпростіша можлива KDE програма
  • Опис
  • Текст
  • Пояснення до коду
  • Компіляція
• KHello 2 - Створення класу вікна
  • Опис
  • Текст
  • Пояснення до коду
  • Компіляція
• KHello 3 – Додаємо кнопки
  • Опис
  • Текст
  • Пояснення до коду
  • Компіляція
• KHello 4 – Додаємо Меню
  • Опис
  • Текст
  • Важливий код
  • Компіляція

Колись давно, зимою 2001 року, опинившись ізольованим від зовнішнього світу та з дуже депресивним настроєм, переклав два підручника KDE та один по xlib, але якось так вийшло, що ніде не викладав їх. То вирішив поділитися ними вже як ретро-матеріалами. Викладаю лише з мінімальними правками – ось перший з них.

Існує дещо новіша версія, 1.2, (локальна копія тут, вона вийшла вже пізніше, в 2002. Оригінальний архів не можу знайти, знайшов лише html-файли.

Підручник KDE

• v1.1.2
• 18/7/2000 Malaga, Spain
• © 1999,2000 Antonio Larrosa
• Antonio Larrosa Jimenez¹
• Переклад: Олег Фаренюк, 25 січня 2001

• Підручник KDE
  • Introduction
    • Компіляція KDE програми
    • moc
    • Додаткова інформація
      • Читайте документацію
      • Контакти
      • IDE
      • Інструкції по розробці інтерфейсу користувача
  • p1
  • p2
  • p3
  • p4
  • p5
  • p6
    • Scripting
  • p7
  • p8
  • p9
• Виноски

Причепилися тут недавно до бідних мюонів, а в мене все руки не доходили написати… Постараюся максимально коротко.

Цей текст взято з поста в Facebook з мінімальними змінами, тому дату поставив відповідну.

Причепилися тут недавно до бідних мюонів, а в мене все руки не доходили написати… Постараюся максимально коротко.

Цей текст взято з поста в Facebook з мінімальними змінами, тому дату поставив відповідну.

• Огляд проблеми
  • Оригінальні образи
  • Дисководи
  • Дискети
  • Запис за допомогою Imagedisk
  • Утиліти для редагування образів
    • Компілювання libdsk та cpmtools
      • Пошук файлів конфігурації утилітами
    • Опис форматів
  • Редагування образів
    • cpmtools
    • libdsk
• Додаток – манівцями
  • ImageDisk
    • TD02IMD
    • IMDU: ImageDisk Utility
    • BIN2IMD: Binary to ImageDisk .IMD utility
  • Перший успішний workflow
• Виноски

Огляд проблеми

IBM PC-сумісні комп’ютери¹ трохи стандартизували формати дискет, тому, для комп’ютерів цієї епохи домінують побайтові образи – й так зрозуміло, що сектор 512 байт, формат визначається BPB у бут-секторі, а де не визначається (для дисків епохи DOS 1.xx) – можна вгадати за розміром. Ілюстрація – плагін для Total Commander-а, який працює лише із ‘‘плоскими’’ образами, відкриває абсолютну більшість образів дискет, скачаних із сайтів з ретро-софтом.

Звичайно, залишалися нестандартні формати, дискети із захистом від копіювання, формати інших операційних систем – не сімейства MS-DOS і похідних від них. Завдяки низькорівневій природі апаратури дисководів, можливими були безліч варіацій. Для роботи із ними було створено спеціалізоване програмне забезпечення. Великого поширення набули Teledisk (типове розширення .td0) та Imagedisk (.imd) – у своїх образах вони зберігають службову інформацію, дозволяючи відтворити такі ‘‘хитрі’’ образи².

Однак, із CP/M ситуація інша. Різні комп’ютери обладнувалися різними, часто не сумісними між собою, дисководами. Вони різні за розміром – 8”, 5.25”, 3.5”, 3”; різні за принципами – soft sectors vs hard sectors; кількістю сторін (іншими словами – магнітних голівок), кількістю треків, розміром секторів, skewing-ом тощо.

• Огляд проблеми
  • Оригінальні образи
  • Дисководи
  • Дискети
  • Запис за допомогою Imagedisk
  • Утиліти для редагування образів
    • Компілювання libdsk та cpmtools
      • Пошук файлів конфігурації утилітами
    • Опис форматів
  • Редагування образів
    • cpmtools
    • libdsk
• Додаток – манівцями
  • ImageDisk
    • TD02IMD
    • IMDU: ImageDisk Utility
    • BIN2IMD: Binary to ImageDisk .IMD utility
  • Перший успішний workflow
• Виноски

Огляд проблеми

IBM PC-сумісні комп’ютери¹ трохи стандартизували формати дискет, тому, для комп’ютерів цієї епохи домінують побайтові образи – й так зрозуміло, що сектор 512 байт, формат визначається BPB у бут-секторі, а де не визначається (для дисків епохи DOS 1.xx) – можна вгадати за розміром. Ілюстрація – плагін для Total Commander-а, який працює лише із ‘‘плоскими’’ образами, відкриває абсолютну більшість образів дискет, скачаних із сайтів з ретро-софтом.

Звичайно, залишалися нестандартні формати, дискети із захистом від копіювання, формати інших операційних систем – не сімейства MS-DOS і похідних від них. Завдяки низькорівневій природі апаратури дисководів, можливими були безліч варіацій. Для роботи із ними було створено спеціалізоване програмне забезпечення. Великого поширення набули Teledisk (типове розширення .td0) та Imagedisk (.imd) – у своїх образах вони зберігають службову інформацію, дозволяючи відтворити такі ‘‘хитрі’’ образи².

Однак, із CP/M ситуація інша. Різні комп’ютери обладнувалися різними, часто не сумісними між собою, дисководами. Вони різні за розміром – 8”, 5.25”, 3.5”, 3”; різні за принципами – soft sectors vs hard sectors; кількістю сторін (іншими словами – магнітних голівок), кількістю треків, розміром секторів, skewing-ом тощо.

• Огляд проблеми
  • Оригінальні образи
  • Дисководи
  • Дискети
  • Запис за допомогою Imagedisk
  • Утиліти для редагування образів
    • Компілювання libdsk та cpmtools
      • Пошук файлів конфігурації утилітами
    • Опис форматів
  • Редагування образів
    • cpmtools
    • libdsk
• Додаток – манівцями
  • ImageDisk
    • TD02IMD
    • IMDU: ImageDisk Utility
    • BIN2IMD: Binary to ImageDisk .IMD utility
  • Перший успішний workflow
• Виноски

Огляд проблеми

IBM PC-сумісні комп’ютери¹ трохи стандартизували формати дискет, тому, для комп’ютерів цієї епохи домінують побайтові образи – й так зрозуміло, що сектор 512 байт, формат визначається BPB у бут-секторі, а де не визначається (для дисків епохи DOS 1.xx) – можна вгадати за розміром. Ілюстрація – плагін для Total Commander-а, який працює лише із ‘‘плоскими’’ образами, відкриває абсолютну більшість образів дискет, скачаних із сайтів з ретро-софтом.

Звичайно, залишалися нестандартні формати, дискети із захистом від копіювання, формати інших операційних систем – не сімейства MS-DOS і похідних від них. Завдяки низькорівневій природі апаратури дисководів, можливими були безліч варіацій. Для роботи із ними було створено спеціалізоване програмне забезпечення. Великого поширення набули Teledisk (типове розширення .td0) та Imagedisk (.imd) – у своїх образах вони зберігають службову інформацію, дозволяючи відтворити такі ‘‘хитрі’’ образи².

Однак, із CP/M ситуація інша. Різні комп’ютери обладнувалися різними, часто не сумісними між собою, дисководами. Вони різні за розміром – 8”, 5.25”, 3.5”, 3”; різні за принципами – soft sectors vs hard sectors; кількістю сторін (іншими словами – магнітних голівок), кількістю треків, розміром секторів, skewing-ом тощо.

• Огляд проблеми
  • Оригінальні образи
  • Дисководи
  • Дискети
  • Запис за допомогою Imagedisk
  • Утиліти для редагування образів
    • Компілювання libdsk та cpmtools
      • Пошук файлів конфігурації утилітами
    • Опис форматів
  • Редагування образів
    • cpmtools
    • libdsk
• Додаток – манівцями
  • ImageDisk
    • TD02IMD
    • IMDU: ImageDisk Utility
    • BIN2IMD: Binary to ImageDisk .IMD utility
  • Перший успішний workflow
• Виноски

Огляд проблеми

IBM PC-сумісні комп’ютери¹ трохи стандартизували формати дискет, тому, для комп’ютерів цієї епохи домінують побайтові образи – й так зрозуміло, що сектор 512 байт, формат визначається BPB у бут-секторі, а де не визначається (для дисків епохи DOS 1.xx) – можна вгадати за розміром. Ілюстрація – плагін для Total Commander-а, який працює лише із ‘‘плоскими’’ образами, відкриває абсолютну більшість образів дискет, скачаних із сайтів з ретро-софтом.

Звичайно, залишалися нестандартні формати, дискети із захистом від копіювання, формати інших операційних систем – не сімейства MS-DOS і похідних від них. Завдяки низькорівневій природі апаратури дисководів, можливими були безліч варіацій. Для роботи із ними було створено спеціалізоване програмне забезпечення. Великого поширення набули Teledisk (типове розширення .td0) та Imagedisk (.imd) – у своїх образах вони зберігають службову інформацію, дозволяючи відтворити такі ‘‘хитрі’’ образи².

Однак, із CP/M ситуація інша. Різні комп’ютери обладнувалися різними, часто не сумісними між собою, дисководами. Вони різні за розміром – 8”, 5.25”, 3.5”, 3”; різні за принципами – soft sectors vs hard sectors; кількістю сторін (іншими словами – магнітних голівок), кількістю треків, розміром секторів, skewing-ом тощо.

• MAME
  • Робота із образами дисків
  • Інша діагностика емулятора
    • Назви дисплеїв
    • Інше
  • Клавіатура
  • Шум дисководу і перекомпіляція
• Виноски

MAME

Шукав емулятори для Osborne, спеціалізованих не знайшов, але виявив, що MAME їх підтримує. Трохи недолюблюю цей емулятор¹, але корисність його беззаперечна!

Osborne 1 підтримується нормально. Osborne Executive помічено як такий, що не працює, але, хоча у нього є свої проблеми², в цілому – використовувати можна. Osborne Vixen теж підтримується, хоча ретельно не тестував.

• MyZ80
• Емулятор Altair32

Інші цікаві емулятори, з якими експериментував менше.

• MyZ80
• Емулятор Altair32

Інші цікаві емулятори, з якими експериментував менше.

• MyZ80
• Емулятор Altair32

Інші цікаві емулятори, з якими експериментував менше.

Поки менш-більш хаотично – оскільки не раз доводилося їх знову і знову шукати, але колись може впорядкую.

• te
• Портування te під Osborne Executive
• Портування te під Osborne 1
• Компілювання te
• Особливості te
• Виноски

te

Важливий інструмент для ‘‘реконструкторських’’ експериментів – текстовий редактор. Працювати з ED.COM я поки не готовий. Хоча редагувати файли із кодом можна в WordStar – кажуть, у свій час його для того і використовували, мені не дуже сподобалося – він громіздкий. Пошуки виявили сучасну альтернативу – текстовий редактор te для CP/M, від MiguelVis – великого ентузіаста CP/M.

• SID – Symbolic debugger
• DDT – Dynamic debugging tool
• Виноски

Короткий огляд дебагерів, з якими зіткнувся, поки експериментував із асемблерами – не прагнучи до повноти.

• Огляд
• Microsoft COBOL
  • MS COBOL 4.65
  • MS COBOL 4.01
• Micro Focus COBOL
  • CIS COBOL
  • Level II COBOL
• Nevada COBOL
• Підсумок
• Додаток – образи дисків, використані в цьому пості
• Виноски

Огляд

COBOL – мова дуже давня, але асоціюється з великими машинами, тому для мене було великим сюрпризом зустріти її для CP/M і комп’ютерів класу Osborne.

• Прикол
• Випробування
  • GCC
  • Clang
  • MSVC
• Підсумок
• Інші дипломні приколи
• Виноски

Прикол

Люблю С++, використовую її цілу вічність, викладаю тривалий час. Звичайно, усвідомлюю недоліки – як то кажуть, “ти змушуєш мою голову битися частіше”, періодами за це ненавиджу. Але, все ж, значна частина складнощів – не через саму мову. Свій вклад дає давня історія, багаж зворотної сумісності і безлічі застарілих практик¹. Однак, підозрюю, вагому роль відіграє також щось схоже на переляк – внаслідок заплутаності через складність мови і безлічі правил.

Наштовхнув мене на цю думку код, який трапився в дипломній роботі мого студента – дуже потужного.

• Прикол
• Випробування
  • GCC
  • Clang
  • MSVC
• Підсумок
• Інші дипломні приколи
• Виноски

Прикол

Люблю С++, використовую її цілу вічність, викладаю тривалий час. Звичайно, усвідомлюю недоліки – як то кажуть, “ти змушуєш мою голову битися частіше”, періодами за це ненавиджу. Але, все ж, значна частина складнощів – не через саму мову. Свій вклад дає давня історія, багаж зворотної сумісності і безлічі застарілих практик¹. Однак, підозрюю, вагому роль відіграє також щось схоже на переляк – внаслідок заплутаності через складність мови і безлічі правил.

Наштовхнув мене на цю думку код, який трапився в дипломній роботі мого студента – дуже потужного.

• Прикол
• Випробування
  • GCC
  • Clang
  • MSVC
• Підсумок
• Інші дипломні приколи
• Виноски

Прикол

Люблю С++, використовую її цілу вічність, викладаю тривалий час. Звичайно, усвідомлюю недоліки – як то кажуть, “ти змушуєш мою голову битися частіше”, періодами за це ненавиджу. Але, все ж, значна частина складнощів – не через саму мову. Свій вклад дає давня історія, багаж зворотної сумісності і безлічі застарілих практик¹. Однак, підозрюю, вагому роль відіграє також щось схоже на переляк – внаслідок заплутаності через складність мови і безлічі правил.

Наштовхнув мене на цю думку код, який трапився в дипломній роботі мого студента – дуже потужного.

• Ілюстрації проблеми
  • Рекурентна послідовність Мюллера
  • Десяткова аналогія
• Комп’ютерні дробові числа
  • Коротке пояснення деяких загальних термінів
  • Двійкові дробові числа
  • Представлення в комп’ютері
  • Спеціальні значення
    • Infinity
    • NaN
    • Нуль
  • Приклад – FP5
  • Денормалізовані числа
• IEEE 754
  • Основні двійкові стандарти
  • Заокруглення
  • Виключення
  • Апаратна реалізація IEEE 754
    • Little endian та big endian
• IEEE 754 в програмуванні
  • Підтримка мовами програмування
    • Інформація про типи C/C++
  • Програмне керування для x86/x87 – низькорівневе
    • Керування виключеннями в x86
    • Керування заокругленням для x86
    • Додаткова точність 80-бітового представлення
    • Вимкнення денормалізованих чисел для SSE (x86)
  • ARM AArch64
  • RISC-V
  • Alpha AXP
  • SPARC v9
  • CUDA
  • Програмне керування – високорівневе
    • Стандартні засоби C та C++
      • Керування заокругленням
      • Інше
    • POSIX
    • Нестандартні засоби – MSVC
    • GCC -ffast-math
    • Clang -ffast-math
    • MSVC – /fp:fast аналог, -ffast-math
    • Засоби GSL – GNU Scientific Library
    • Засоби Boost
• FP8
  • Опис
  • Вправи
  • Завдання
    • Завдання 1
    • Завдання 2
• Підсумок
• Додатки
  • Fixed point
  • Нестандартні floating point типи
  • Жартівливі FP4 та FP3
    • FP4, формат: s e mm
    • FP4, формат: s ee m
    • FP3
  • NaN-boxing
  • Історичні представлення
    • IBM 704
    • IBM 7030 Stretch
    • ЕОМ “Київ”
• Посилання
  • Головні тексти
  • Додатково
• Виноски

Floating point numbers – числа із рухомою крапкою¹. Давайте розглянемо, як їх представляють в комп’ютерах і які це має наслідки для обчислень.

Ілюстрації проблеми

Рекурентна послідовність Мюллера

Перш ніж перейти до подробиць, спробуйте обчислити таку рекурентну послідовність, де всі змінні – floating point², з допомогою будь-якої мови програмування – Python, C, C++, Rust, Lua тощо:

fn(x, y) :=  108 - (815 - 1500/y)/x
v_0 = 4 
v_1 = 4.25 
v_i = fn(v_{i-1}, v_{i-2}) 

• Ілюстрації проблеми
  • Рекурентна послідовність Мюллера
  • Десяткова аналогія
• Комп’ютерні дробові числа
  • Коротке пояснення деяких загальних термінів
  • Двійкові дробові числа
  • Представлення в комп’ютері
  • Спеціальні значення
    • Infinity
    • NaN
    • Нуль
  • Приклад – FP5
  • Денормалізовані числа
• IEEE 754
  • Основні двійкові стандарти
  • Заокруглення
  • Виключення
  • Апаратна реалізація IEEE 754
    • Little endian та big endian
• IEEE 754 в програмуванні
  • Підтримка мовами програмування
    • Інформація про типи C/C++
  • Програмне керування для x86/x87 – низькорівневе
    • Керування виключеннями в x86
    • Керування заокругленням для x86
    • Додаткова точність 80-бітового представлення
    • Вимкнення денормалізованих чисел для SSE (x86)
  • ARM AArch64
  • RISC-V
  • Alpha AXP
  • SPARC v9
  • CUDA
  • Програмне керування – високорівневе
    • Стандартні засоби C та C++
      • Керування заокругленням
      • Інше
    • POSIX
    • Нестандартні засоби – MSVC
    • GCC -ffast-math
    • Clang -ffast-math
    • MSVC – /fp:fast аналог, -ffast-math
    • Засоби GSL – GNU Scientific Library
    • Засоби Boost
• FP8
  • Опис
  • Вправи
  • Завдання
    • Завдання 1
    • Завдання 2
• Підсумок
• Додатки
  • Fixed point
  • Нестандартні floating point типи
  • Жартівливі FP4 та FP3
    • FP4, формат: s e mm
    • FP4, формат: s ee m
    • FP3
  • NaN-boxing
  • Історичні представлення
    • IBM 704
    • IBM 7030 Stretch
    • ЕОМ “Київ”
• Посилання
  • Головні тексти
  • Додатково
• Виноски

Floating point numbers – числа із рухомою крапкою¹. Давайте розглянемо, як їх представляють в комп’ютерах і які це має наслідки для обчислень.

Ілюстрації проблеми

Рекурентна послідовність Мюллера

Перш ніж перейти до подробиць, спробуйте обчислити таку рекурентну послідовність, де всі змінні – floating point², з допомогою будь-якої мови програмування – Python, C, C++, Rust, Lua тощо:

fn(x, y) :=  108 - (815 - 1500/y)/x
v_0 = 4 
v_1 = 4.25 
v_i = fn(v_{i-1}, v_{i-2}) 

• Ілюстрації проблеми
  • Рекурентна послідовність Мюллера
  • Десяткова аналогія
• Комп’ютерні дробові числа
  • Коротке пояснення деяких загальних термінів
  • Двійкові дробові числа
  • Представлення в комп’ютері
  • Спеціальні значення
    • Infinity
    • NaN
    • Нуль
  • Приклад – FP5
  • Денормалізовані числа
• IEEE 754
  • Основні двійкові стандарти
  • Заокруглення
  • Виключення
  • Апаратна реалізація IEEE 754
    • Little endian та big endian
• IEEE 754 в програмуванні
  • Підтримка мовами програмування
    • Інформація про типи C/C++
  • Програмне керування для x86/x87 – низькорівневе
    • Керування виключеннями в x86
    • Керування заокругленням для x86
    • Додаткова точність 80-бітового представлення
    • Вимкнення денормалізованих чисел для SSE (x86)
  • ARM AArch64
  • RISC-V
  • Alpha AXP
  • SPARC v9
  • CUDA
  • Програмне керування – високорівневе
    • Стандартні засоби C та C++
      • Керування заокругленням
      • Інше
    • POSIX
    • Нестандартні засоби – MSVC
    • GCC -ffast-math
    • Clang -ffast-math
    • MSVC – /fp:fast аналог, -ffast-math
    • Засоби GSL – GNU Scientific Library
    • Засоби Boost
• FP8
  • Опис
  • Вправи
  • Завдання
    • Завдання 1
    • Завдання 2
• Підсумок
• Додатки
  • Fixed point
  • Нестандартні floating point типи
  • Жартівливі FP4 та FP3
    • FP4, формат: s e mm
    • FP4, формат: s ee m
    • FP3
  • NaN-boxing
  • Історичні представлення
    • IBM 704
    • IBM 7030 Stretch
    • ЕОМ “Київ”
• Посилання
  • Головні тексти
  • Додатково
• Виноски

Floating point numbers – числа із рухомою крапкою¹. Давайте розглянемо, як їх представляють в комп’ютерах і які це має наслідки для обчислень.

Ілюстрації проблеми

Рекурентна послідовність Мюллера

Перш ніж перейти до подробиць, спробуйте обчислити таку рекурентну послідовність, де всі змінні – floating point², з допомогою будь-якої мови програмування – Python, C, C++, Rust, Lua тощо:

fn(x, y) :=  108 - (815 - 1500/y)/x
v_0 = 4 
v_1 = 4.25 
v_i = fn(v_{i-1}, v_{i-2}) 

• Ілюстрації проблеми
  • Рекурентна послідовність Мюллера
  • Десяткова аналогія
• Комп’ютерні дробові числа
  • Коротке пояснення деяких загальних термінів
  • Двійкові дробові числа
  • Представлення в комп’ютері
  • Спеціальні значення
    • Infinity
    • NaN
    • Нуль
  • Приклад – FP5
  • Денормалізовані числа
• IEEE 754
  • Основні двійкові стандарти
  • Заокруглення
  • Виключення
  • Апаратна реалізація IEEE 754
    • Little endian та big endian
• IEEE 754 в програмуванні
  • Підтримка мовами програмування
    • Інформація про типи C/C++
  • Програмне керування для x86/x87 – низькорівневе
    • Керування виключеннями в x86
    • Керування заокругленням для x86
    • Додаткова точність 80-бітового представлення
    • Вимкнення денормалізованих чисел для SSE (x86)
  • ARM AArch64
  • RISC-V
  • Alpha AXP
  • SPARC v9
  • CUDA
  • Програмне керування – високорівневе
    • Стандартні засоби C та C++
      • Керування заокругленням
      • Інше
    • POSIX
    • Нестандартні засоби – MSVC
    • GCC -ffast-math
    • Clang -ffast-math
    • MSVC – /fp:fast аналог, -ffast-math
    • Засоби GSL – GNU Scientific Library
    • Засоби Boost
• FP8
  • Опис
  • Вправи
  • Завдання
    • Завдання 1
    • Завдання 2
• Підсумок
• Додатки
  • Fixed point
  • Нестандартні floating point типи
  • Жартівливі FP4 та FP3
    • FP4, формат: s e mm
    • FP4, формат: s ee m
    • FP3
  • NaN-boxing
  • Історичні представлення
    • IBM 704
    • IBM 7030 Stretch
    • ЕОМ “Київ”
• Посилання
  • Головні тексти
  • Додатково
• Виноски

Floating point numbers – числа із рухомою крапкою¹. Давайте розглянемо, як їх представляють в комп’ютерах і які це має наслідки для обчислень.

Ілюстрації проблеми

Рекурентна послідовність Мюллера

Перш ніж перейти до подробиць, спробуйте обчислити таку рекурентну послідовність, де всі змінні – floating point², з допомогою будь-якої мови програмування – Python, C, C++, Rust, Lua тощо:

fn(x, y) :=  108 - (815 - 1500/y)/x
v_0 = 4 
v_1 = 4.25 
v_i = fn(v_{i-1}, v_{i-2}) 

• Ілюстрації проблеми
  • Рекурентна послідовність Мюллера
  • Десяткова аналогія
• Комп’ютерні дробові числа
  • Коротке пояснення деяких загальних термінів
  • Двійкові дробові числа
  • Представлення в комп’ютері
  • Спеціальні значення
    • Infinity
    • NaN
    • Нуль
  • Приклад – FP5
  • Денормалізовані числа
• IEEE 754
  • Основні двійкові стандарти
  • Заокруглення
  • Виключення
  • Апаратна реалізація IEEE 754
    • Little endian та big endian
• IEEE 754 в програмуванні
  • Підтримка мовами програмування
    • Інформація про типи C/C++
  • Програмне керування для x86/x87 – низькорівневе
    • Керування виключеннями в x86
    • Керування заокругленням для x86
    • Додаткова точність 80-бітового представлення
    • Вимкнення денормалізованих чисел для SSE (x86)
  • ARM AArch64
  • RISC-V
  • Alpha AXP
  • SPARC v9
  • CUDA
  • Програмне керування – високорівневе
    • Стандартні засоби C та C++
      • Керування заокругленням
      • Інше
    • POSIX
    • Нестандартні засоби – MSVC
    • GCC -ffast-math
    • Clang -ffast-math
    • MSVC – /fp:fast аналог, -ffast-math
    • Засоби GSL – GNU Scientific Library
    • Засоби Boost
• FP8
  • Опис
  • Вправи
  • Завдання
    • Завдання 1
    • Завдання 2
• Підсумок
• Додатки
  • Fixed point
  • Нестандартні floating point типи
  • Жартівливі FP4 та FP3
    • FP4, формат: s e mm
    • FP4, формат: s ee m
    • FP3
  • NaN-boxing
  • Історичні представлення
    • IBM 704
    • IBM 7030 Stretch
    • ЕОМ “Київ”
• Посилання
  • Головні тексти
  • Додатково
• Виноски

Floating point numbers – числа із рухомою крапкою¹. Давайте розглянемо, як їх представляють в комп’ютерах і які це має наслідки для обчислень.

Ілюстрації проблеми

Рекурентна послідовність Мюллера

Перш ніж перейти до подробиць, спробуйте обчислити таку рекурентну послідовність, де всі змінні – floating point², з допомогою будь-якої мови програмування – Python, C, C++, Rust, Lua тощо:

fn(x, y) :=  108 - (815 - 1500/y)/x
v_0 = 4 
v_1 = 4.25 
v_i = fn(v_{i-1}, v_{i-2}) 

• POSIX/libc/Linux/GNU libc
  • Зловісна функція gets()
  • Функція fgets()
  • Функція strerror()
  • Функція strerror_r()
  • Функція getwd()
  • Функція getсwd()
  • Функція get_current_dir_name()
  • Функція fmemopen()
  • Функція open_memstream()
  • Системний виклик readlink()
  • Функції basename() та dirname()
• Win32/Win64 API
  • Функція WinAPI GetCurrentDirectory()
  • Функції WinAPI StringCbGetsA(), StringCbGetsW(), StringCchGetsA(), StringCchGetsW()
  • Функція WinAPI CreateProcessW()
  • Функція WinAPI з Tool Help Library, Heap32Next()
• Додатки
  • Змінна errno
  • Про довіру до програмістів
  • Сімейство sprintf
• Висновки 

Розповідаю студентам про низькорівневі API POSIX-сумісних систем – системні виклики та функції libc. Для порівняння зачіпаю підходи MS Windows та FreeRTOS. Та й місцями сам дивуюся зоопарку різноманітних непослідовностей у цих засобах. Більшість зумовлені історичними причинами разом із потребою підтримувати зворотну сумісність, частина – технічними, які я не розумію через недостатній досвід у відповідних сферах¹, щось ще, певне, аналогом дрейфу генів із теорії еволюції… 

Один із найпрямолінійніших прикладів такої заплутаності – менеджмент пам’яті під буфер, де операційна система (ОС) має покласти якусь інформацію. Розповідаючи про функції нижче, наголошую студентам – завчати нюанси конкретних функцій не потрібно. Якщо будете щодня з тим стикатися – саме осяде в голові. Пам’ятайте спектр ідей – щоб розуміти прочитане правильно (а не додумувати згідно своїх фантазій – поширена цитата: “я думав/ла воно ж само якось виділить/звільнить/знайде?”) та обов’язково звіряйтеся із документацією. Але після підготовки до відповідних пар вирішив, свіжими слідами, записати типові приклади. 

• POSIX/libc/Linux/GNU libc
  • Зловісна функція gets()
  • Функція fgets()
  • Функція strerror()
  • Функція strerror_r()
  • Функція getwd()
  • Функція getсwd()
  • Функція get_current_dir_name()
  • Функція fmemopen()
  • Функція open_memstream()
  • Системний виклик readlink()
  • Функції basename() та dirname()
• Win32/Win64 API
  • Функція WinAPI GetCurrentDirectory()
  • Функції WinAPI StringCbGetsA(), StringCbGetsW(), StringCchGetsA(), StringCchGetsW()
  • Функція WinAPI CreateProcessW()
  • Функція WinAPI з Tool Help Library, Heap32Next()
• Додатки
  • Змінна errno
  • Про довіру до програмістів
  • Сімейство sprintf
• Висновки 

Розповідаю студентам про низькорівневі API POSIX-сумісних систем – системні виклики та функції libc. Для порівняння зачіпаю підходи MS Windows та FreeRTOS. Та й місцями сам дивуюся зоопарку різноманітних непослідовностей у цих засобах. Більшість зумовлені історичними причинами разом із потребою підтримувати зворотну сумісність, частина – технічними, які я не розумію через недостатній досвід у відповідних сферах¹, щось ще, певне, аналогом дрейфу генів із теорії еволюції… 

Один із найпрямолінійніших прикладів такої заплутаності – менеджмент пам’яті під буфер, де операційна система (ОС) має покласти якусь інформацію. Розповідаючи про функції нижче, наголошую студентам – завчати нюанси конкретних функцій не потрібно. Якщо будете щодня з тим стикатися – саме осяде в голові. Пам’ятайте спектр ідей – щоб розуміти прочитане правильно (а не додумувати згідно своїх фантазій – поширена цитата: “я думав/ла воно ж само якось виділить/звільнить/знайде?”) та обов’язково звіряйтеся із документацією. Але після підготовки до відповідних пар вирішив, свіжими слідами, записати типові приклади. 

Моїм першим комп’ютером був “Пошук-1”¹. В середині 90-х, навіть у нас, це була глибоко застаріла машина. Тому, про Pentium MMX-200, який з’явився в 1999-му², часто кажу “мій перший справжній комп’ютер”. Але і з “Пошуком-1” пов’язано багато спогадів – перші спроби бути користувачем, перші спроби програмувати, колупатися в файлових системах, писати віруси тощо.

Написано про цю машину немало: wiki і посилання там, зокрема: “ПК Поиск” та всілякий софт – поки до того навряд чи зможу щось додати, тому пост – більше ностальгічний.

• Огляд
• Розширювачі
• “Характеризація”
  • Продуктивність
  • Мережа
  • Інше
• Байки та фото
  • DEBUG.COM як командний інтерпретатор
  • Віруси
  • Volkov Commander
  • Turbo Basic 1
  • Turbo Pascal
  • Arkanoid
  • Paratrooper
  • NZ
  • Star Control
  • Elites
  • Інше
• Минуле, якого не було
  • Windows
  • DOS Navigator
  • Браузери
  • ELSK
  • Cobol
  • Інші мови програмування
  • Інше
• Підсумок
• Посилання
• Виноски

Завдяки одному учаснику спільноти ретрокомп’ютерщиків у мене з’явився цей ноутбук, а завдяки іншому – він ще й запрацював! Оскільки машинка дуже мила, коротко розкажу про неї та покажу свої експерименти¹. Забігаючи наперед, вдалося отримати 630 Кб вільної основної пам’яті – не так погано для системи без XMS чи EMS², і це з завантаженим DOSKEY та драйвером мишки³.

Tandy 1400 LT, фото з вікі.

• Апаратне забезпечення
  • Карта пам’яті
  • BIOS
  • Тести
• DOS
  • Tandy DOS 3.2
  • Інші DOS
• UMB
  • UMB_DRVR
  • LastByte
  • USE!UMBS
  • DOS в UMB
  • Експерименти та підсумок
• Приклади використання програмного забезпечення
  • Windows 3.00
  • Ігри
  • Емуляція CP/M
  • Розробка
• Підсумок
• Посилання
• Виноски

Знову ж, завдяки учаснику спільноти ретрокомп’ютерщиків – засновнику Віртуального музею комп’ютерного андеграунду маємо два варіанти Compaq Portable III, з 286 та Compaq Portable 386.

Перший мій, другий – Львівського Музею Комп’ютерних Технологій.

Вони дуже схожі, насправді. Згідно Вікі, компанія поспішала випустити на ринок портативний комп’ютер, а в наявності мала хіба материнські плати 286-го, тому спершу випустила варіант з ними, до готовності новішої плати. Тому, далі в тексті я буду їх розрізняти за типом процесора – 386 чи 286.

Обережно – далі 20 Мб фотографій, більшість з яких, на жаль, неякісні або й жахливі.

• Загальний опис
  • Опціональні розширення
• Налаштування та продуктивність
  • Продуктивність
    • Теорія
    • Практика
    • Використання MODE
    • Переключення з використанням int 16h та портів
    • Результати тестування
  • Графіка
    • Теорія
    • Практика
    • Переключення з використанням портів та int 10h – теорія
    • Переключення з використанням портів та int 10h – практика
    • Продуктивність
  • Open source замінник MODECMPQ.COM
  • Конфігуратор від Compaq
    • Аномалія HDD на 286
    • Вміст CMOS
    • Файли для завантаження
  • Експерименти з розширювачем
• Досвід експлуатації
  • Обидва
  • 386
    • Windows 3.11
  • 286
    • Windows 3.00
• Підсумок
• Посилання
• Виноски

Compaq Portable III, 286, фото з журналу “Australian Personal Computer”, Volume 8, Number 6, June 1987. Мій зараз помітно жовтіший. Зверніть увагу на розкладку клавіатури.

Знову ж, завдяки учаснику спільноти ретрокомп’ютерщиків – засновнику Віртуального музею комп’ютерного андеграунду маємо два варіанти Compaq Portable III, з 286 та Compaq Portable 386.

Перший мій, другий – Львівського Музею Комп’ютерних Технологій.

Вони дуже схожі, насправді. Згідно Вікі, компанія поспішала випустити на ринок портативний комп’ютер, а в наявності мала хіба материнські плати 286-го, тому спершу випустила варіант з ними, до готовності новішої плати. Тому, далі в тексті я буду їх розрізняти за типом процесора – 386 чи 286.

Обережно – далі 20 Мб фотографій, більшість з яких, на жаль, неякісні або й жахливі.

• Загальний опис
  • Опціональні розширення
• Налаштування та продуктивність
  • Продуктивність
    • Теорія
    • Практика
    • Використання MODE
    • Переключення з використанням int 16h та портів
    • Результати тестування
  • Графіка
    • Теорія
    • Практика
    • Переключення з використанням портів та int 10h – теорія
    • Переключення з використанням портів та int 10h – практика
    • Продуктивність
  • Open source замінник MODECMPQ.COM
  • Конфігуратор від Compaq
    • Аномалія HDD на 286
    • Вміст CMOS
    • Файли для завантаження
  • Експерименти з розширювачем
• Досвід експлуатації
  • Обидва
  • 386
    • Windows 3.11
  • 286
    • Windows 3.00
• Підсумок
• Посилання
• Виноски

Compaq Portable III, 286, фото з журналу “Australian Personal Computer”, Volume 8, Number 6, June 1987. Мій зараз помітно жовтіший. Зверніть увагу на розкладку клавіатури.

• Предмет книг
• “Inside OS/2”
  • Вміст
  • Зміст
• “Advanced Os/2 Programming”
  • Вміст
  • Цікавинки
  • Зміст
• Підсумок
• Посилання
• Виноски

Продовжуючи серію ретро-літоглядів, хочу розповісти про дві книги, присвячені OS/2¹: “Inside OS/2” by Gordon Letwin, 1988 та “Advanced Os/2 Programming” by Ray Duncan, 1989.

Вони зовсім протилежні за призначенням. Друга – глибоко прагматична, а перша – навпаки, більше про ідею і принципи. Іншими словами, вони взаємно доповнюють одна одну.

Предмет книг

Дуже коротко про тему цих книг, OS/2. Це багатозадачна однокористувацька операційна система. Розпочалася як плід дружби IBM та Microsoft, потім розвивалася IBM, але з часом програла іншим ОС загального використання. Існує досі, як спеціалізована, з назвою ArcaOS.

Поміж іншого, була чи не першою масовою ОС з підтримкою потоків – напишу про це окремо.

Розпочинала своє життя як 16-бітова система для 286 – через дивні тогочасні ідеї IBM. Такими залишалися версії 1.xx – 2.xx і наступні вже були 32-бітовими². Обидві книги стосуються якраз 16-бітових варіантів OS/2 – 32-бітова з’явилася вже в 1991-1992.

• “Inside OS/2” згадує лише версію 1.00 (грудень 1987).
• “Advanced Os/2 Programming” вже знає про 1.10 (листопад 1988, при тому, що книжка містить передмову від грудня 1988) – ту, що з GUI, але говорити про GUI автор уникає.

Переходимо до огляду книг.

• Предмет книг
• “Inside OS/2”
  • Вміст
  • Зміст
• “Advanced Os/2 Programming”
  • Вміст
  • Цікавинки
  • Зміст
• Підсумок
• Посилання
• Виноски

Продовжуючи серію ретро-літоглядів, хочу розповісти про дві книги, присвячені OS/2¹: “Inside OS/2” by Gordon Letwin, 1988 та “Advanced Os/2 Programming” by Ray Duncan, 1989.

Вони зовсім протилежні за призначенням. Друга – глибоко прагматична, а перша – навпаки, більше про ідею і принципи. Іншими словами, вони взаємно доповнюють одна одну.

Предмет книг

Дуже коротко про тему цих книг, OS/2. Це багатозадачна однокористувацька операційна система. Розпочалася як плід дружби IBM та Microsoft, потім розвивалася IBM, але з часом програла іншим ОС загального використання. Існує досі, як спеціалізована, з назвою ArcaOS.

Поміж іншого, була чи не першою масовою ОС з підтримкою потоків – напишу про це окремо.

Розпочинала своє життя як 16-бітова система для 286 – через дивні тогочасні ідеї IBM. Такими залишалися версії 1.xx – 2.xx і наступні вже були 32-бітовими². Обидві книги стосуються якраз 16-бітових варіантів OS/2 – 32-бітова з’явилася вже в 1991-1992.

• “Inside OS/2” згадує лише версію 1.00 (грудень 1987).
• “Advanced Os/2 Programming” вже знає про 1.10 (листопад 1988, при тому, що книжка містить передмову від грудня 1988) – ту, що з GUI, але говорити про GUI автор уникає.

Переходимо до огляду книг.

• Огляд
• Досвід експлуатації
  • Софт, що постачався з комп’ютером
  • UMB
  • AST
  • XT-IDE
  • Мережа
  • MS Windows
  • Linux
  • Офісні пакети
  • Розробка
  • Файлові менеджери
  • Ігри
  • Швидкодія
  • Додаткові фото
• Низькорівневі особливості
  • Карта пам’яті
• Підсумок
• Посилання
• Виноски

Попередні машини, про які тут писав¹ – пафосні, їх мало хто міг собі дозволити. А зараз хотів би розповісти вам про значно більш скромний комп’ютер – entry level, як його називали в тогочасних оглядах – Amstrad PC1640².

Це перший мій нетривіальний “брендовий” ретрокомп’ютер³ – придбав його на початку 2014, і дуже давно планував про нього написати – але не дуже вмів. Останнім часом вже боюся, що він почне ревнувати – я все про інших пишу, та й зламається.

Фото з інструкції. Зауважте, картинка на екрані – плюс-мінус реалістична, хоч і трішки прикрашена.

Увага, багато фото, часто – технічно сумнівної якості!

Лабораторія “Лампа” розповсюджує дуже класні матеріали, поміж них – списки літератури. Оскільки Фейсбук – річ ефемерна, з дозволу автора, дублюю в себе. Текст далі – належить “Відкритій лабораторії електроніки Lampa”.

Всі права в авторів і вся вдячність – їм же!

Крім підручників KDE (1, 2), переклав тоді ще підручник по Xlib. Що цікаво, він ще цілком актуальний – завдяки стабільності X Window System.

Оригінальний архів тут. Також, доступний оригінальний сайт.

Xlib програмування: короткий курс

• Christophe Tronche
• 1998-02-01 (за датою файлів у архіві)

• Переклад: Олег Фаренюк, 25 січня 2001

• Xlib програмування: короткий курс
  • Вступ
  • prog-1.cc
  • Анатомія базової Xlib програми
  • prog-2.cc
  • Що означають всі ці розмови про ‘клієнт-сервер’ ?
    • Що таке клієнт-серверна архітектура?
    • Переваги клієнт-серверної архітектури
    • Структура клієнт-серверної архітектури X
• Виноски

Вступ

Я не знайшов в мережі Web ніякого задовільного курсу програмування з допомогою (для) Xlib. Більшість з них, як на мій смак, занадто Motif-орієнтовані. Крім того, я відповідаю на питання по X програмуванню майже щодня, тому почав разом збирати разом ці маленькі огляди (coursewares).

Важливі зауваження: приклади програм написані на C++, але це в основному, щоб мати можливість оголошувати змінні де завгодно¹.